Куди піти і що подивитися у Львові 17-18 листопада

0
487

На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.

17 листопада о 18:00 Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» (пл. генерала Григоренка, 5) представляє виставу «Він, вона, вікно, покійник». П’єса Рея Куні «Він, вона, вікно, покійник» була вперше представлена британським глядачам 1990 року, із захватом сприйнята критикою і отримала премію Лоуренса Олів’є, як краща комедія року. З того часу вона ставилась у багатьох країнах світу. Деякі критики зауважують, що переказувати сюжет комедії Рея Куні – все одно що переказувати німий фільм із Чарлі Чапліном. Помічник британського прем’єра Річард Уіллі таємно зустрічається з секретаркою у готелі «Вестмінстер». Несподівано вони виявляють у номері тіло мертвого мужчини. Схоже, це грабіжник, якого притиснула віконна рама. Це загрожує скандалом. Річард та його помічник Пігден намагаються сховати труп, при цьому кожен наступний крок лише заплутує ситуацію, яка стає доволі катастрофічною з появою в номері спочатку керуючого готелем, згодом дружини Річарда і врешті ревнивого чоловіка секретарки Джейн, а потім… Але не будемо відкривати всі карти. Поза усім це комедія, світла комедія, що несе радість, сміх, позитивні емоції. Словом усе те, за що ми любимо театр. Вартість квитків 100 гривень.

17 листопада о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса,3) представляє виставу «Амнезія, або Маленькі подружні злочини». Подружні стосунки мусять мати в собі елемент театральності, інакше їм надто швидко загрожує «виснаження почуттів», – приблизно так формулює свою тезу міцного шлюбу знаменитий французький драматург Ерік-Емануель Шмітт. Тексти Е.-Е. Шмітта відзначаються особливим розумінням суті театральності, у якій відсутнє все надмірне, бутафорське, розраховане на дешевий сміховий або мелодраматичний ефект. Глибокий психологізм стосунків та персонажів, показаний автором через, на перший погляд, не важливі, звичні побутові дрібниці, захоплює глядача з перших хвилин дійства і тримає в напрузі до самого завершення довгої вистави, адже кожен наступний момент готує несподіванки і кардинальні зміни у стосунках героїв, розвитку сюжету і навіть оформленні сценічного простору. Вартість квитків 80-100 гривень.

17 листопада о 19:00 Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки (вул. Городоцька, 36) представляє виставу «Боженька». Вистава про політичні маніпуляції та спекуляції на релігійних почуттях. Щоб нікого не образити – дія перенесена в ліс і розгортається серед звірят. Але ніщо людське їм не чуже: домінування та експлуатація, анархізм, сексуальні субкультури, квазірелігійні переконання, численні страхи. Страх іншості, страх правди, страх пізнання, страх бути собою, страх любити. Страх змушує ховатись. Страх змушує мовчати. Однак, найкраща зброя проти страху – це сміх. Тому ми називаємо це комедією і запрошуємо сміятись разом з нами – чим голосніше, тим краще. Алегорична комедія, 16+. Тривалість – 2 години з антрактом. П’єса – Валерій Пєчєйкін ,переклад – Оксана Данчук. Вартість квитків 50-80 гривень.

18 листопада о 15:00 Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8) представляє концерт «Музика Скандинавії» Твори «скандинавських велетнів» у виконанні піаніста Дмитра Микитина. Молодий музикант вже встиг полонити серця львів’ян неординарними та атмосферними проектами («Музика для релаксу», «Французький карнавал»). Цього разу в Органному залі він гратиме Сюїту №1 «Пер Ґінт» і Сонату для фортепіано Едварда Ґріґа, а також фортепіанну сонату опус 12 Яна Сібеліуса. Обидва композитори є національними героями своїх рідних країн. Вони дістали скарб своєї холодної землі – народну музику – та огранили його у справжні діаманти світової класики. Едвард Ґріґ, засновник норвезької композиторської школи, популяризатор національної музики, казав: «Я черпав із багатої скарбниці народних пісень батьківщини, і з досі не дослідженої норвезької народної душі намагався створити національне мистецтво». Музика до п’єси Ґенріка Ібсена «Пер Ґінт» стала безсмертним шедевром, який наслідують музиканти й ХХІ століття. Ян Сібеліус вважається головним композитором Фінляндії та одним із найвизначніших у світі. Його симфонічні поеми, сюїти та симфонії піднімали дух фінів та викликали захоплення у всій Європі. Він написав понад сто творів і замовк як композитор, хоча світ ще 30 років чекав від нього продовження. Сібеліус не залишив по собі школи, але досі є найяскравішим композитором своєї землі. Вартість квитків 50-100 гривень.

18 листопада о 18:00 Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» (пл. генерала Григоренка, 5) представить виставу «Іфігенія в Авліді». Вперше в Україні постановка «Іфігенія в Авліді» Евріпіда. Герої давньогрецької міфології оживуть в сучасному, цікавому, мистецькому, експериментальному трактуванні. Питання, які були актуальні 5 тисяч років тому – актуальні і сьогодні. Так, є ще щось, що змінює людину і навколишній світ. Евріпід – планета, яка може розчавити, або возвисити. Антична трагедія Евріпіда, адаптація театру «Воскресіння». Вартість квитків – 100 гривень.

17-18 листопада Центр архітектури, дизайну та урбаністики «Вежа» (вул. Підвальна, 4) представить виставку «Metropolis. Минулі утопії майбутнього». У новоствореному Центрі відбудеться Львівська репрезентація проекту «Metropolis. Минулі утопії майбутнього», куратором якого виступив Павло Гудімов та арт-центр «Я Галерея», основною темою є погляди візіонерів минулого на майбутнє. Окремим розділом виставки є проекти, присвячені повоєнній реконструкції Хрещатика і Києва загалом, що зберігаються у Національному заповіднику «Софія Київська» та Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного у діалозі з гравюрами Джованні Батіста Піранезі. Виставка вже відбувалася у Києві як спецпроект «Книжкового арсеналу» 2018, де зібрала широке коло зацікавлених, і тепер має на меті донести свої ідеї до львівського глядача. На виставці представлені погляди митців у площині архітектури, винаходів, кіно, ілюстрації та фантазій. Оглянути виставку можна щодня, крім понеділків, 3 12:00 до 18:30. З 8 листопада (Міжнародного Дня Урбаністики) розпочне роботу лекторій в рамках виставки.

17-18 листопада Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представить виставку «Істина вина». Зібрання Галереї налічує десятки творів, які прямо чи опосередковано висвітлюють тему «людина і вино». Живопис, дібраний до виставки, презентує широку панораму дотичних до цієї теми почуттів, переживань, ідей, норм, вироблених різними культурними традиціями і віддзеркалених митцями. Тож у вдібраних полотнах йдеться про переживання і прагнення задоволення, щастя, досконалости, любови, приязні. Ці наріжні для людини теми митці кодували в образах богів, міфічних героїв, а також володарів – носіїв земного щастя та представляли, зокрема, в розмаїтих сценах бенкетів. Широке осмислення хмільних традицій та пов’язаного з ними чуттєвого і духовного досвіду відображене у творах, з якими ви познайомитесь на виставці.

17-18 листопада Українське мистецтво ХХ ст. Відділ НМЛ ім. Андрея Шептицького (вул. Драгоманова, 42) представить  виставку «Богдан Сойка. Художник з Янова». Богдан Сойка (1938 – 2018) – український художник-живописець, монументаліст, представник мистецької групи Романа Сельського та Карла Звіринського. Член Національної спілки художників України. Автор монументальних і декоративних творів, портретів, сюжетних композицій, пейзажів, натюрмортів, образів. У його творах виявляється стилістична манера, яка була сформована під впливом львівської академічної школи. У малярстві художник звертався не лише до певних аспектів свого мистецького методу інтуїтивно, а й розкривав стилістичну манеру. У традиційному форматі та способі спілкування з навколишнім світом виокремлював власне чуттєво-емоційне враження. Його творчість – це постійні пошуки прекрасного. Цей творчий метод складав його життя.

17-18 листопада Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представить  виставкк «Зузанна Ґінчанка. Тільки щастя – це справжнє життя». Виставка є спробою змалювання особистості й творчості польської поетки єврейського походження – Зузанни Ґінчанки, однієї з найталановитіших, проте недооцінених жінок , що писали у міжвоєнний період. Надзвичайна особистість і творчість Зузанни Ґінчанки представлена архівними матеріалами із колекції Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві, серед яких рукописи та фотографії з приватних альбомів Ґінчанки, а також творами сучасного мистецтва, які в метафоричний спосіб пов’язані з життям і творчістю поетки, що були відібрані кураторами Фонду сучасного польського мистецтва. Експозиція – це спроба передати поетичний світ мовою візуального мистецтва, це поєднання світу образів та слова. Зузанна Ґінчанка – народилася 1917 року в Києві. Походила з родини асимільованих російських євреїв. Після вибуху Жовтневої революції її родина переїхала з Києва до Рівного. Ґінчанка самостійно вивчила польську мову, яку й обрала мовою своєї творчості (хоча вдома розмовляли російською). Дебютувала віршем «Вакаційна учта» (1931) у шкільній газеті польської гімназії у Рівному. У 1934 році її вірш «Граматика» був відзначений на Турнірі молодих поетів, що оголосив часопис “Вядомосці Літерацкі”. Вивчала педагогіку на Гуманітарному факультеті Варшавського університету. Входила у коло скамандритів, товаришувала з Юліаном Тувімом та Вітольдом Ґомбровичем, була постійною гостею знаменитої кав’ярні «Мала Земянська». Публікувалась у часописах «Вядомосці Літерацкі» і «Скамандр», співпрацювала з сатиричним щотижневиком «Шпильки». Після вибуху Другої світової війни втекла до Львова. Під час окупації Львова німецькими військами на поетку донесла Хомінова – економка будинку, яку Ґінчанка увічнила у творі [***] (Non omnis moriar). Зузанні дивом вдалось уникнути арешту, після чого була змушена втекти зі Львова до Варшави, а звідти до Кракова, де й переховувалась. Наприкінці 1943 або на початку 1944 року була заарештована гестапо, страчена у Кракові 1944 року. За життя поетки вийшла лише одна збірка її віршів – «Про кентаврів» (1936).

17-18 листопада Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) представить  виставку «Малярство» Володимира Богуславського Це друга персональна виставка відомого львівського живописця у залах Галереї. Перша виставка під назвою «Синє» відбулась 2014 року. Окрім того, роботи митця брали участь у тематичних виставках Галереї «Сутінки» (2013) та «Світ кота» (2015). На цьогорічній виставці «Малярство» будуть репрезентовані різні роботи автора, в тому числі й картини останніх років, які демонструватимуться вперше. Володимир Богуславський працює практично у всіх жанрах живопису – це натюрморти, портрети, пейзажі, абстрактні композиції. Митець, незважаючи на великий стаж творчості, є у постійному пошуку і експерименті. Богуславський не просто художник, він художник-філософ, мислитель, інтелектуал і споглядач. Проте сам митець зазначає, що його роботи самі говорять за себе, тому вважає зайвим ускладнювати їх сприйняття мистецтвознавчими концепціями чи тлумаченнями. Це дає можливість глядачам самостійно вести творчий діалог з роботами Володимира Богуславського і знайти в них щось своє і, таким чином, бути співтворцем.

17-18 листопада Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку “Реліквії єврейського світу Галичини”. Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу “Реліквії єврейського світу Галичини”, присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки “Реліквії єврейського світу Галичини” розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.

17-18 листопада Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 7) представляє виставку «Українська народна вишивка із колекції Олени та Ольги Кульчицьких». На експозиції Ви зможете оглянути унікальні взірці вишивок із різних етнографічних регіонів Західної України, жіночі вишиті сорочки, які зібрала художниця, акварелі із зображенням народного одягу та фотографії.

17-18 листопада Мистецька галерея Гері Боумена (вул. Наливайка, 18) представить виставку Володимира Патика «Людина, що народилась з пензлем в руці». Його виражальні засоби на відкритій поверхні: експресія, потужність кольору, виразність лінії, розкіш вільної композиції, знаковість форми, невичерпна образна фантазія, точність спостереження, органічність живописної структури, свобода володіння матеріалом, висока професійна майстерність, лапідарна легкість виконання. За оптимістичним, бадьорим, просякнутим свободою й світлоносністю фасадом Патикових творів потай стоїть невідступна потуга спротиву апатії, втомі, занепаду, поразці, капітуляції, краху. Патик послідовно обстоює цінність перемоги, уповні по-філософськи презентуючи цю перемогу єдиним дійсно вартісним смислом життєвої драми, панацеєю супроти усякої екзальтації, манірності, занепадництва.

17-18 листопада Книгарня «Книжковий Лев» (просп. Шевченка, 14) представить виставку графіки Богдани Давидюк «Спрощення і надбудови». Буквальне прочитання слів часто є повнішим поясненням того, що ж ми насправді кажемо. Або навпаки. Це якась недоречність захована в словах, з якою цікаво працювати.

 

 

 

 

Напишіть відгук