Куди піти і що подивитися у Львові 18-19 травня

0
140

На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.

18 травняо 19:00 !FESTrepublic (вул. Старознесенська, 24-26) запрошує на концерт гурту Lord Of The Lost. Lord Of The Lost – німецький супер гурт зі своїм унікальним звучанням і чудовим поєднанням готики, металу і глем-року, приправлений електронними елементами, давно знайомий всім любителям рваних майок, вузьких джинс, блискіток і яскравого мейк-апу. У березні 2019 вони приїдуть щоб представити свій новий альбом «Thornstar» і нове шоу. Глибока і емоційна концепція стоїть за цим альбомом – міф про приреченою високої цивілізації. THORNSTAR – це унікальний альбом і в музичному і в концептуальному сенсі. Німецький проект, заснований в 2007 році заснований ідеологом та фронтменом Крісом Хармсом. Рамки музичного жанру, яким можна описати гурт Lord of the Lost, дуже розмиті. Тут і Gothic Rock, і Glam Rock, і Industrial. Але самі учасники називають себе сумішшю HIM і RAMMSTEIN.

18-19 травня відбудеться Дитячий форум – Фестиваль дитячого читання «Книгоманія». Дитячий форум – це 3 дні читання, конкурсів, квестів, ігор, майстер-класів, наукових дослідів, спортивних розваг, подій для батьків та освітян, а також книжкові новинки від українських видавців. Цього року форум відбудеться у форматі великої гри «Супергерої рятують планету». Основна місія заходу – здобути суперсили, стати Супергероєм та врятувати Планету «Книгоманія» від екологічної катастрофи

18-19 травня Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20) запрошує виставку «Thesaurus Sacrarum Historiarum: Біблія в ілюстраціях фламандських майстрів XVI ст.» Thesaurus Sacrarum Historiarum… (Скарбниця Священних Історій…) (1585) – одна з перших у Європі ілюстрованих Біблій, видана у формі альбому гравюр із найважливішими сюжетами Старого та Нового Завітів. Книга репрезентує найпотужніший у Європі XVI ст. антверпенський друкарський осередок і є наймасштабнішим видавничим проектом гравера і видавця Ґерарда де Йоде (1516/17 – 1591). Примірник “Thesaurus…” 1585 року зі збірки Національного музею у Львові – єдиний відомий сьогодні екземпляр, збережений на теренах Центрально-Східної Європи. З огляду на незадовільний стан збереження пам’ятки, впродовж 2017–2018 років у майстерні реставрації графіки науково-дослідного реставраційного відділу Національного музею у Львові було проведено комплекс консерваційно-реставраційних заходів, спрямованих на відновлення видання. У процесі реставрації обидва томи книги було розшито, що дало унікальну можливість показати частину серій розгорнуто, у формі окремих гравюр. Презентована пам’ятка – це друге, розширене видання альбому де Йоде з ілюстраціями до Старого (42 серії) та Нового (19 серій) Завітів. До книги ввійшли гравюри найвидатніших фламандських художників і граверів XVI ст.: Кріспіна ван ден Брука, Мартена де Воса, Франса Ментона, Яна Снеллінка, Амброзіуса Франкена, Міхіля Коксі, Ґерарда Ґронінґа, Мартена ван Клеве, Ганса Вредемана де Вріса, Адріана де Вердта, Пітера ван дер Борхта, Ганса Бола, Мартена ван Гемскерка, Яна Саделера, Ганса й Адріана Коллартів, Єроніма, Антонія, Яна Віріксів та ін.

18-19 травня Музей Івана Георгія Пінзеля (пл. Митна, 2) запрошує на виставку «Грішник. Семантика одного твору». Мітологема гріхопадіння, осмислення та переосмислення життєвого шляху – одвічна тема, яка турбує людство. Вона неодноразово надихала митців і давала ґрунт для творчих інтерпретацій. Натомість Великодня пора асоціюється у нас з добром та милосердям і спонукає до прощенням гріхів. Бо, справді, чим є грішник, як не нещасним у царстві своїх гріхів. Немає нікого гіршого від людини, яка вибачає собі недобрі звички, в полон яких потрапила. І тільки через страх перед вічною карою усвідомлює, що брама до Царства Небесного зачинена для неї не назавжди. Милостивий Господь, прагнучи врятувати людей, радо приймає до себе грішника. Ця згадка про Боже Милосердя дає людині надію на прощення гріхів і звідси народжується початкова любов до Господа, що спонукає людину прийняти тайну покути. Картина «Алегорія Божественного Милосердя» невідомого фламандського художника кінця XVII-початку XVIII ст. зберігалась у фондосховищі Галереї. До цього часу полотно жодного разу не експонувалося, оскільки мало численні пошкодження. Однак завдяки кропіткій праці фахівців з науково-дослідного відділу реставрації унікальний зразок сакрального живопису став нарешті доступним для огляду. Сюжет композиції представленої картини був запозичений зі зразків фламандського мистецтва кінця XVI ст., зокрема двох гравюр авторства Генріха Гольціуса (1558-1617) та Мартіна де Воса (1532 (1532)-1603). В усіх випадках головна концепція твору – шлях до прощення гріхів через каяття, що є проявом Божественного милосердя – цілком відповідала філософсько-теологічним віянням у культурі Західної Європи періоду контрреформації. До виставки видано каталог «Алегорія Божественного Милосердя фламандського майстра XVII-XVIII ст.».

18-19 травня Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) запрошує на ретроспективну виставка Мирослава Ягоди. На виставці представлені ранні твори, датовані другою половиною 1980-х рр., та частина останніх робіт Мирослава Ягоди, створених у 2010-х рр – в експозиції понад сотня знакових робіт художника. Виставка Мирослава Ягоди – один із найбільших і найважливіших мультидисциплінарних проектів Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького у 2019 р., покликаний привернути увагу до музеєфікації та повноцінного введення в мистецтвознавчий обіг нових сторінок з історії українського мистецтва, твореного у Львові, формування яких співпало з активними подіями в Києві, Одесі, Харкові та інших великих містах України.

18-19 травня Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) запрошує на фотовиставку «Світло у їхньому домі». Більшість світлин виставки зроблені наприкінці 1920-х – протягом 1930-х років Яном Отко, який працював у той час у банку та інших фінансових установах Львова. Для Яна Отка фотографія була не лише інструментом фіксації часу за посередництвом світла – він цікавився фотографією як процесом, був її аматором. Після одруження із Софією Блонською він активно взявся документувати життя своєї сім’ї. Народження сина Андрія у 1935-му році додало йому стимулу фотографувати ще більше. Часто Ян без зупину витрачає кадри плівки, коли намагається зберегти щасливі сімейні моменти та вловити дорослішання сина. Результатом стали сотні знимок, які хоча й аматорські, але передають нам важливі знання про модерну сім’ю, побут та відпочинок. Окрім цього, родинні історії ми бачимо крізь призму екстер’єру та інтер’єру, тож колекція дозволяє відчути атмосферу міського життя львівського середнього класу 1930-х років. Фотографії, представлені на виставці, є частиною приватного сімейного архіву Яна та Софії Отків, були опрацьовані і входять до колекції Міського медіаархіву Центру міської історії.

 

 

 

Напишіть відгук