Куди піти і що подивитися у Львові 20-21 квітня

0
92

На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.

20 квітня о 18:00 Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» (пл. генерала Григоренка, 5) запрошує на виставу «Він, вона, вікно, покійник». П’єса Рея Куні «Він, вона, вікно, покійник» була вперше представлена британським глядачам 1990 року, із захватом сприйнята критикою і отримала премію Лоуренса Олів’є, як краща комедія року. З того часу вона ставилась у багатьох країнах світу. Деякі критики зауважують, що переказувати сюжет комедії Рея Куні – все одно що переказувати німий фільм із Чарлі Чапліном Помічник британського прем’єра Річард Уіллі таємно зустрічається з секретаркою у готелі «Вестмінстер». Несподівано вони виявляють у номері тіло мертвого мужчини. Схоже, це грабіжник, якого притиснула віконна рама. Це загрожує скандалом. Річард та його помічник Пігден намагаються сховати труп, при цьому кожен наступний крок лише заплутує ситуацію, яка стає доволі катастрофічною з появою в номері спочатку керуючого готелем, згодом дружини Річарда і врешті ревнивого чоловіка секретарки Джейн, а потім… Але не будемо відкривати всі карти. Поза усім це комедія, світла комедія, що несе радість, сміх, позитивні емоції. Словом усе те, за що ми любимо театр. Тривалість вистави 2 год 30 хв. Постановка та музичне оформлення – Ярослав Федоришин. Сценографія та костюми – Алла Федоришина.

20 квітня о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) запрошує на виставу «Благодарний Еродій». …Хай буде душа твоя, мов пташиний шлунок, який пісок, черепашки й камінці перетворює варінням міцного внутрішнього жару в животворні соки…Чим довше дивимось, тим живіша старанність, тим сильніше бажання, чим глибше осягаємо внутрішню суть, тим більші й солодші чудеса відкриваються. Чи не є се найсолодші й неситі соти вічності? Світ неситий, бо не задовільняє. Вічність несита, бо не засмучує. Чудний глум за текстами Григорія Сковороди

20-21 квітня Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) запрошує на виставку «Paris… Весняна зустріч». Париж вабить усіх, особливо митців, бо уособлює їхню мрію. Витончена естетика, універсальність створеного у ньому формують й особливе світосприйняття, коли перебуваєш у Парижі. Набережна Сени, Булонський ліс, вулички Монмартра, силуети Нотр-Дама, церква Св. Северина і обличчя парижанок збереглись на живописних полотнах та графічних аркушах як пам’ять про зустріч із Парижем. Одо Добровольський і Цуґухару Фуджіта, Кароль Мондраль і Микола Глущенко, Генрик Кжижановський і Станіслав Камоцький – ось неповний перелік авторів, представлених на виставці, чиї твори зберігаються у фондах Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького. Це роботи митців, що жили на межі XIX-XX ст. і відрізнялися своїми творчими пошуками. Художники різного походження та долі, але об’єднані генієм одного з найпрекрасніших і загадкових міст світу.

20-21 квітня Львівський музей історії релігії (пл. Музейна, 1) запрошує на виставку «Quadragesima. Символи орнатів Великого посту». На виставці представлені пам’ятки XVIII–XX століть: орнати, далматики, сто́ли, маніпули. Також предмети, які використовують в літургійному дійстві: бурси, вельони (покрівці). Організатори мали за мету розповісти про символи Страстей Христових, які зображено на літургійних тканинах, їхнє значення, пояснити що таке орнат, його кольорову гаму, види. Відвідувач ознайомиться з образною символікою усього земного життя Ісуса Христа – від його народження до Воскресіння. Цікавими є орнати, на яких зображено основні християнські символи: тайної вечері, зради Юди, арешту Ісуса, відречення св. апостола Петра, тортур, хреста омивання рук Понтієм Пилатом, Воскресіння, роздертої завіси Єрусалимського храму, інші. Привертають увагу зображення півня, меча з відрізаним вухом, списа Лонги́на, черепа, глечика з водою, тернового вінка. Окрім того, представлять відреставрований прапор товариства кухарів «Злагода» із зображенням Тайної вечері. На виставці вперше експонуються речі, збережені і надані курією Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні. Доповнять експозицію живописні роботи Симона Чеховича, Едварда Лепшого, Алекса Владимирського з фондової збірки Львівського музею історії релігії.

20-21 квітня  Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20) запрошує виставку «Thesaurus Sacrarum Historiarum: Біблія в ілюстраціях фламандських майстрів XVI ст.» Thesaurus Sacrarum Historiarum… (Скарбниця Священних Історій…) (1585) – одна з перших у Європі ілюстрованих Біблій, видана у формі альбому гравюр із найважливішими сюжетами Старого та Нового Завітів. Книга репрезентує найпотужніший у Європі XVI ст. антверпенський друкарський осередок і є наймасштабнішим видавничим проектом гравера і видавця Ґерарда де Йоде (1516/17 – 1591). Примірник “Thesaurus…” 1585 року зі збірки Національного музею у Львові – єдиний відомий сьогодні екземпляр, збережений на теренах Центрально-Східної Європи. З огляду на незадовільний стан збереження пам’ятки, впродовж 2017–2018 років у майстерні реставрації графіки науково-дослідного реставраційного відділу Національного музею у Львові було проведено комплекс консерваційно-реставраційних заходів, спрямованих на відновлення видання. У процесі реставрації обидва томи книги було розшито, що дало унікальну можливість показати частину серій розгорнуто, у формі окремих гравюр. Презентована пам’ятка – це друге, розширене видання альбому де Йоде з ілюстраціями до Старого (42 серії) та Нового (19 серій) Завітів. До книги ввійшли гравюри найвидатніших фламандських художників і граверів XVI ст.: Кріспіна ван ден Брука, Мартена де Воса, Франса Ментона, Яна Снеллінка, Амброзіуса Франкена, Міхіля Коксі, Ґерарда Ґронінґа, Мартена ван Клеве, Ганса Вредемана де Вріса, Адріана де Вердта, Пітера ван дер Борхта, Ганса Бола, Мартена ван Гемскерка, Яна Саделера, Ганса й Адріана Коллартів, Єроніма, Антонія, Яна Віріксів та ін.

20-21 квітня Центр архітектури, дизайну та урбаністики «Вежа» (вул. Підвальна, 4) запрошує на иставку «Іван Левинський. Імпульс» Виставка «Іван Левинський. Імпульс» – це перший захід Року Левинського, що був проголошений з метою вшанування 100-річчя з Дня смерті видатного українського будівничого, архітектора, промисловця, громадського діяча, професора та філантропа Івана Левинського. Проект досліджує спадщину архітектора в сучасному розрізі, виносить в широкий суспільний дискурс її значення для України та вписує у світовий контекст. Розкриває нові ракурси здобутків Івана Левинського й дає можливість глядачеві осягнути феномен цієї визначної постаті.

20-21 квітня  Музей Івана Георгія Пінзеля (пл. Митна, 2) запрошує на виставку «Грішник. Семантика одного твору». Мітологема гріхопадіння, осмислення та переосмислення життєвого шляху – одвічна тема, яка турбує людство. Вона неодноразово надихала митців і давала ґрунт для творчих інтерпретацій. Натомість Великодня пора асоціюється у нас з добром та милосердям і спонукає до прощенням гріхів. Бо, справді, чим є грішник, як не нещасним у царстві своїх гріхів. Немає нікого гіршого від людини, яка вибачає собі недобрі звички, в полон яких потрапила. І тільки через страх перед вічною карою усвідомлює, що брама до Царства Небесного зачинена для неї не назавжди. Милостивий Господь, прагнучи врятувати людей, радо приймає до себе грішника. Ця згадка про Боже Милосердя дає людині надію на прощення гріхів і звідси народжується початкова любов до Господа, що спонукає людину прийняти тайну покути. Картина «Алегорія Божественного Милосердя» невідомого фламандського художника кінця XVII-початку XVIII ст. зберігалась у фондосховищі Галереї. До цього часу полотно жодного разу не експонувалося, оскільки мало численні пошкодження. Однак завдяки кропіткій праці фахівців з науково-дослідного відділу реставрації унікальний зразок сакрального живопису став нарешті доступним для огляду. Сюжет композиції представленої картини був запозичений зі зразків фламандського мистецтва кінця XVI ст., зокрема двох гравюр авторства Генріха Гольціуса (1558-1617) та Мартіна де Воса (1532 (1532)-1603). В усіх випадках головна концепція твору – шлях до прощення гріхів через каяття, що є проявом Божественного милосердя – цілком відповідала філософсько-теологічним віянням у культурі Західної Європи періоду контрреформації. До виставки видано каталог «Алегорія Божественного Милосердя фламандського майстра XVII-XVIII ст.».

20-21 квітня Відділ НМЛ ім. Андрея Шептицького (вул. Драгоманова, 42) запрошує на виставку «Мій Sacrum». В експозиції представлені живописні роботи трьох сучасних українських митців: Галини Новоженець, Оксани Андрущенко та Ігоря Романка. Живописці Оксана Андрущенко, Галина Новоженець, Ігор Романко (Львів) по-різному відчувають Sacrum. У живописі Оксани Андрущенко сфера Sacrum охоплює щоденний предметний світ і надає йому одухотворення та піднесення. Глеки і джезви говорять про небуденне, про світ і космос. І все це в супроводі символів-кодів, що свідчать про щось далеке, первісне, прадавнє, святе. Містерія світу і незбагненна таємниця – у творах Галини Новоженець. Доторк до світла, матеріалізація світла творять «мій Sacrum» – ірраціональний та відсторонений. Смуга світла і смуга пітьми, містичний простір і містичний час, міжчасся, майбутнє й теперішнє… «Віддзеркалення», «Тріада», «Інший простір» – про це свідчать самі назви її творів. Сакралізація живописного простору полотен Ігоря Романка – велична божественна дійсність, хиткий місток між небом і землею, невидима межа між земним і неземним світом – створюють відчуття вічності, минущості і скінченності одночасно. Пантеїстичний погляд на світ, де Божий доторк прочитується у всьому – чи то в стеблі, чи в дрібному деревці …

20-21 квітня Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20) запрошує на виставковий проект «ангел-О-творення». Традиції львівських зустрічей притягують різноманіттям: іноді це майстерня художника, часом – кав’ярня, деколи – одна із звичайних львівських вулиць, або – вернісаж… Сім учасників – Оксана Андрущенко, Лілія Баб’як, Мирослав Дедишин, Ігор Іванів, Володимир Луцик, Петро Старух, Оксана Романів-Тріска пропонують посперечатись «чи мають смисл тематичні виставки»?… Тема сакральних символів належить до універсальної позачасової категорії. Вони актуальні не лише як знаки релігійного світосприйняття – це відгомін національної історії у різноманітті мистецьких практик. Крізь них струменить наша філософія буття… Проте ХХІ століття докорінно ламає екзистенційні постулати: живучи в час невпинної трансформації, лише від нас залежить, що з минулого перейде в майбутнє… Отже, АНГЕЛИ у проекті АНГЕЛ-О-ТВОРЕННЯ – це про наші з вами спільні символи – якими вони є, якими будуть і чи будуть взагалі…

20-21 квітня Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) запрошує на ретроспективну виставка Мирослава Ягоди. На виставці представлені ранні твори, датовані другою половиною 1980-х рр., та частина останніх робіт Мирослава Ягоди, створених у 2010-х рр – в експозиції понад сотня знакових робіт художника. Виставка Мирослава Ягоди – один із найбільших і найважливіших мультидисциплінарних проектів Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького у 2019 р., покликаний привернути увагу до музеєфікації та повноцінного введення в мистецтвознавчий обіг нових сторінок з історії українського мистецтва, твореного у Львові, формування яких співпало з активними подіями в Києві, Одесі, Харкові та інших великих містах України.

20-21 квітня Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) запрошує на фотовиставку «Світло у їхньому домі». Більшість світлин виставки зроблені наприкінці 1920-х – протягом 1930-х років Яном Отко, який працював у той час у банку та інших фінансових установах Львова. Для Яна Отка фотографія була не лише інструментом фіксації часу за посередництвом світла – він цікавився фотографією як процесом, був її аматором. Після одруження із Софією Блонською він активно взявся документувати життя своєї сім’ї. Народження сина Андрія у 1935-му році додало йому стимулу фотографувати ще більше. Часто Ян без зупину витрачає кадри плівки, коли намагається зберегти щасливі сімейні моменти та вловити дорослішання сина. Результатом стали сотні знимок, які хоча й аматорські, але передають нам важливі знання про модерну сім’ю, побут та відпочинок. Окрім цього, родинні історії ми бачимо крізь призму екстер’єру та інтер’єру, тож колекція дозволяє відчути атмосферу міського життя львівського середнього класу 1930-х років. Фотографії, представлені на виставці, є частиною приватного сімейного архіву Яна та Софії Отків, були опрацьовані і входять до колекції Міського медіаархіву Центру міської історії.

 

Напишіть відгук