Куди піти і що подивитися у Львові 24-25 листопада

0
468

На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.

24 листопада о 19:00 Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки (вул. Городоцька, 36) представить виставу «Баба Пріся». У драмі йдеться про сім’ю, що мешкає у Чорнобильській зоні відчуження. Головує у ній баба Пріся — героїня, що товаришує з русалками, під’їдає галюциногенні гриби і якось у війну зарізала дванадцятьох німців. З нею живуть онук і хвороблива донька, яку свого часу покинув чоловік. Містерія, драма за п’єсою Павла Ар’є «На початку та наприкінці часів…» Тривалість – 2 години без антракту. Для повнолітніх глядачів. Постановка та музичне оформлення – Олексій Кравчук. Художник – Олексій Хорошко. Вартість квитків 50-80 гривень.

24 листопада о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) представить виставу «Ножі в курях, або Спадок мірошника». Вистава за п’єсою сучасного шотландського драматурга Девіда Гарровера «Ножі в курях». Переклад з англійської – Ірина Трудолюбова. Режисер – Володимир Кучинський. Художник – Володимир Стецькович. Художник з костюмів – Юлія Рибка. Вартість квитків 80-200 гривень.

25 листопада о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) представить виставу «Лісова пісня». Вистава за п’єсою Лесі Українки у трьох колядах (за підтримки Благодійного Фонду «Розвиток України»). У виставі використані пісні фольклорних гуртів «Кросна», «Божичі», «Древо». Тривалість вистави: 3 год 20 хв. Постановка — Андрій Приходько. Композитор — Мар’яна Садовська. Сценографія і костюми — Богдан Поліщук. Хореограф — Нінель Зберя. Вартість квитків 80-100 гривень.

25 листопада о 19:00 Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки (вул. Городоцька, 36) представить виставу «Людина в підвішеному стані». «А ти? Так, ти. Чи не припускаєш ти того, що, можливо, прийшовши сюди, в цю залу, подивитися виставу про неіснуючих акторів і вигаданий театр, ти припустився помилки? Ти — це не ти. І нікуди ти не приходив, ніякої вистави ти не бачив – тебе не існує. Ти фантом, помутніння розуму, тимчасовий біль, що неодмінно мине…Я ще раз підкреслюю — можливо».Пєса «Людина в підвішеному стані» написана у 2011 році. Це перша постановка пєси в Україні та світі. Ця вистава – про театр, про «поганий» театр, де ніхто не розуміє, що він робить та для чого, де сплутались особисті та професійні образи і конфлікти, де всі засуджують один одного та бояться правди; про те, що такий спосіб існування неприйнятний та веде до самознищення, що в підсумку й відбувається. І стає очевидно, що вистава – не лише про театр. Тривалість – 2 години з антрактом. Для глядачів понад 16 років. Режисер – Ігор Білиць. Художнє оформлення – Оксана Радкевич. Художник з медіа – Денис Курилов. Вартість квитків 80-100 гривень.

25 листопада о 18:00 Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» (пл. генерала Григоренка, 5) представить виставу «Танець життя». Вистава класика української драматургії Олександра Олеся, яка включає чотири одноактні п’єси: «Танець життя», «По Мюллеру», «Юність» та «Патріот». Вистава різножанрова, де переплітаються комедія, драма, трагедія, водевіль. Олександр Олесь малює ескізи життя 30-х років, які актуальні і сьогодні. Це теми сімейних негараздів, кохання молодих людей, кар’єризму. В погоні за щастям люди не бачать один одного. Особливо в одноактній п’єсі «Танець життя» на основі однієї сім’ї О. Олесь вибудовує закони побудови держави. Тривалість вистави -2 год 30 хв. Режисура та сценографія – Алла Федоришина. Вартість квитків – 100 гривень.

24-25 листопада Центр архітектури, дизайну та урбаністики «Вежа» (вул. Підвальна, 4) представить виставку «Metropolis. Минулі утопії майбутнього». У новоствореному Центрі відбудеться Львівська репрезентація проекту «Metropolis. Минулі утопії майбутнього», куратором якого виступив Павло Гудімов та арт-центр «Я Галерея», основною темою є погляди візіонерів минулого на майбутнє. Окремим розділом виставки є проекти, присвячені повоєнній реконструкції Хрещатика і Києва загалом, що зберігаються у Національному заповіднику «Софія Київська» та Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного у діалозі з гравюрами Джованні Батіста Піранезі. Виставка вже відбувалася у Києві як спецпроект «Книжкового арсеналу» 2018, де зібрала широке коло зацікавлених, і тепер має на меті донести свої ідеї до львівського глядача. На виставці представлені погляди митців у площині архітектури, винаходів, кіно, ілюстрації та фантазій. Оглянути виставку можна щодня, крім понеділків, 3 12:00 до 18:30. З 8 листопада (Міжнародного Дня Урбаністики) розпочне роботу лекторій в рамках виставки.

24-25 листопада Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представить виставку «Істина вина». Зібрання Галереї налічує десятки творів, які прямо чи опосередковано висвітлюють тему «людина і вино». Живопис, дібраний до виставки, презентує широку панораму дотичних до цієї теми почуттів, переживань, ідей, норм, вироблених різними культурними традиціями і віддзеркалених митцями. Тож у вдібраних полотнах йдеться про переживання і прагнення задоволення, щастя, досконалости, любови, приязні. Ці наріжні для людини теми митці кодували в образах богів, міфічних героїв, а також володарів – носіїв земного щастя та представляли, зокрема, в розмаїтих сценах бенкетів. Широке осмислення хмільних традицій та пов’язаного з ними чуттєвого і духовного досвіду відображене у творах, з якими ви познайомитесь на виставці.

24-25 листопада Українське мистецтво ХХ ст. Відділ НМЛ ім. Андрея Шептицького (вул. Драгоманова, 42) представить  виставку «Богдан Сойка. Художник з Янова». Богдан Сойка (1938 – 2018) – український художник-живописець, монументаліст, представник мистецької групи Романа Сельського та Карла Звіринського. Член Національної спілки художників України. Автор монументальних і декоративних творів, портретів, сюжетних композицій, пейзажів, натюрмортів, образів. У його творах виявляється стилістична манера, яка була сформована під впливом львівської академічної школи. У малярстві художник звертався не лише до певних аспектів свого мистецького методу інтуїтивно, а й розкривав стилістичну манеру. У традиційному форматі та способі спілкування з навколишнім світом виокремлював власне чуттєво-емоційне враження. Його творчість – це постійні пошуки прекрасного. Цей творчий метод складав його життя.

24-25 листопада Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представить  виставкк «Зузанна Ґінчанка. Тільки щастя – це справжнє життя». Виставка є спробою змалювання особистості й творчості польської поетки єврейського походження – Зузанни Ґінчанки, однієї з найталановитіших, проте недооцінених жінок , що писали у міжвоєнний період. Надзвичайна особистість і творчість Зузанни Ґінчанки представлена архівними матеріалами із колекції Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві, серед яких рукописи та фотографії з приватних альбомів Ґінчанки, а також творами сучасного мистецтва, які в метафоричний спосіб пов’язані з життям і творчістю поетки, що були відібрані кураторами Фонду сучасного польського мистецтва. Експозиція – це спроба передати поетичний світ мовою візуального мистецтва, це поєднання світу образів та слова. Зузанна Ґінчанка – народилася 1917 року в Києві. Походила з родини асимільованих російських євреїв. Після вибуху Жовтневої революції її родина переїхала з Києва до Рівного. Ґінчанка самостійно вивчила польську мову, яку й обрала мовою своєї творчості (хоча вдома розмовляли російською). Дебютувала віршем «Вакаційна учта» (1931) у шкільній газеті польської гімназії у Рівному. У 1934 році її вірш «Граматика» був відзначений на Турнірі молодих поетів, що оголосив часопис “Вядомосці Літерацкі”. Вивчала педагогіку на Гуманітарному факультеті Варшавського університету. Входила у коло скамандритів, товаришувала з Юліаном Тувімом та Вітольдом Ґомбровичем, була постійною гостею знаменитої кав’ярні «Мала Земянська». Публікувалась у часописах «Вядомосці Літерацкі» і «Скамандр», співпрацювала з сатиричним щотижневиком «Шпильки». Після вибуху Другої світової війни втекла до Львова. Під час окупації Львова німецькими військами на поетку донесла Хомінова – економка будинку, яку Ґінчанка увічнила у творі [***] (Non omnis moriar). Зузанні дивом вдалось уникнути арешту, після чого була змушена втекти зі Львова до Варшави, а звідти до Кракова, де й переховувалась. Наприкінці 1943 або на початку 1944 року була заарештована гестапо, страчена у Кракові 1944 року. За життя поетки вийшла лише одна збірка її віршів – «Про кентаврів» (1936).

24-25 листопада Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) представить  виставку «Малярство» Володимира Богуславського Це друга персональна виставка відомого львівського живописця у залах Галереї. Перша виставка під назвою «Синє» відбулась 2014 року. Окрім того, роботи митця брали участь у тематичних виставках Галереї «Сутінки» (2013) та «Світ кота» (2015). На цьогорічній виставці «Малярство» будуть репрезентовані різні роботи автора, в тому числі й картини останніх років, які демонструватимуться вперше. Володимир Богуславський працює практично у всіх жанрах живопису – це натюрморти, портрети, пейзажі, абстрактні композиції. Митець, незважаючи на великий стаж творчості, є у постійному пошуку і експерименті. Богуславський не просто художник, він художник-філософ, мислитель, інтелектуал і споглядач. Проте сам митець зазначає, що його роботи самі говорять за себе, тому вважає зайвим ускладнювати їх сприйняття мистецтвознавчими концепціями чи тлумаченнями. Це дає можливість глядачам самостійно вести творчий діалог з роботами Володимира Богуславського і знайти в них щось своє і, таким чином, бути співтворцем.

24-25 листопада Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку “Реліквії єврейського світу Галичини”. Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу “Реліквії єврейського світу Галичини”, присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки “Реліквії єврейського світу Галичини” розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.

24-25 листопада Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 7) представляє виставку «Українська народна вишивка із колекції Олени та Ольги Кульчицьких». На експозиції Ви зможете оглянути унікальні взірці вишивок із різних етнографічних регіонів Західної України, жіночі вишиті сорочки, які зібрала художниця, акварелі із зображенням народного одягу та фотографії.

24-25 листопада Мистецька галерея Гері Боумена (вул. Наливайка, 18) представить виставку Володимира Патика «Людина, що народилась з пензлем в руці». Його виражальні засоби на відкритій поверхні: експресія, потужність кольору, виразність лінії, розкіш вільної композиції, знаковість форми, невичерпна образна фантазія, точність спостереження, органічність живописної структури, свобода володіння матеріалом, висока професійна майстерність, лапідарна легкість виконання. За оптимістичним, бадьорим, просякнутим свободою й світлоносністю фасадом Патикових творів потай стоїть невідступна потуга спротиву апатії, втомі, занепаду, поразці, капітуляції, краху. Патик послідовно обстоює цінність перемоги, уповні по-філософськи презентуючи цю перемогу єдиним дійсно вартісним смислом життєвої драми, панацеєю супроти усякої екзальтації, манірності, занепадництва.

 

Напишіть відгук