Куди піти і що подивитися у Львові 28 червня – 1 липня

0
1247

На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.

29 червня о 18:00 і 30 червня о 18:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представляє Оперу «Дон Жуан» (прем’єра). Дон-Жуан – це втілення безрозсудної відваги, кипучої енергії, незнищенного оптимізму і любові до життя. Саме в життєлюбності закладено головний секрет чарівності цього героя. Однак його егоїзм, зневага до законів честі і моралі стають джерелом нещастя для всіх, кого зустрічає Дон-Жуан на своєму шляху. Моцарт підкреслив подвійність, суперечливість Дон-Жуана. Це не просто «покараний розпусник», як в більшості присвячених йому творів, а сильна особистість, яка живе за своїми власними законами. Опера на 2 дії «Дон Жуан», В.-А. Моцарт, лібрето Лоренцо да Понте. Виконується італійською мовою з українськими субтитрами. Диригент-постановник — Юрій Бервецький. Режисер-постановник – Василь Вовкун. Художник-постановник – Тадей Риндзак. Художник костюмів – Оксана Зінченко. Хормейстер – Ірина Коваль. Балетмейстер-постановник – Сергій Наєнко

 29 червня о 19:00 Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8) представляє Концерт «Веймарський період Баха». Солістка Органного залу Олена Мацелюх представляє концерт «Й.С. Бах: Органні твори Веймарського періоду». Так прийнято називати період життя Йоганна Себастьяна з 1708 по 1717 рр., який він провів у Веймарі на посаді придворного музиканта. Це розквіт оркестрової та клавірної творчості Баха, становлення його неперевершеного органного стилю. Бах експериментує зі світськими музичними жанрами. Він пише п’єси для скрипки та клавесина, а також створює репертуар для капели. Саме у Веймарі народилися численні хоральні прелюдії, безсмертні Токата і фуга ре мінор, Фантазія і фуга соль мінор, Ave Maria, хорал «До Тебе взиваю, Господи». Усі ці твори і не тільки можна буде почути на концерті органістки Олени Мацелюх. Олена Мацелюх – орган. Й.С. Бах: Фантазія і фуга ля мінор. Прелюдія і фуга ля мінор. Хорал «До Тебе взиваю, Господи». Прелюдія і фуга Ре мажор. Концерт Соль мажор у 3-х частинах. Фантазія і фуга соль мінор. Токата і фуга ре мінор. «Аве Марія».

29 червня о 20:00 Клуб «Picasso» (вул. Зелена, 88) представляє Василь Васильців – Концерт до Дня народження. Василь співатиме під бас-гітару граючи лівою рукою. Планується феєрична поява на уніциклі та відеозйомка. З нагоди дня народження Василь Васильців організовує авторський концерт пісень, перед від’їздом у Китай. Звучатимуть нові хіти: «Як парость виноградної лози», «ТП», «Тикальники». Вартість квитків 50 гривень.

28 червня -1 липня відбуватиметься Міжнародний джазовий фестиваль Leopolis Jazz Fest 2018. Міжнародний фестиваль Leopolis Jazz Fest — джазовий фестиваль, який щороку проходить у форматі open-air у Львові. Фестиваль традиційно проходить на трьох сценах

Головна сцена ім. Едді Рознера — в Парку культури (вхід за квитками)

Сцена площі Ринок – (вхід вільний)

Сцена на подвір’ї палацу Потоцьких — (вхід вільний)

Крім концертів джазових музикантів із різних країн світу, під час фестивалю відбуваються джем-сейшени, майстер-класи та автограф-сесії світових зірок джазу.

Програма фестивалю

28 червня, четвер

Сцена ім. Едді Рознера

19:00 – R + R = NOW

21:00 – Lee Ritenour and Dave Grusin feat. Melvin Lee Davis and Wes Ritenour

Сцена на площі Ринок

15:00 – Dave Feusi – The Groove Gang

17:00 – ONUKA

Сцена на подвір’ї Палацу Потоцьких

12:00 – Luca Ciarla SolOrchestra – Jazz Violin 2.0

14:00 – Bria Blessing & ShockolaD – IVASYUK

29 червня, п’ятниця

Сцена ім. Едді Рознера

19:00 – Lars Danielsson Group Liberetto III & INSO-Lviv

21:00 – Ahmad Jamal

Сцена на площі Ринок

15:00 – Shalosh Trio

17:00 – Frederik Köster / die Verwandlung

Сцена на подвір’ї Палацу Потоцьких

12:00 – Dark Side Trio – Old Bookcase

14:00 – Mathias Heise Quadrillion

30 червня, субота

Сцена ім. Едді Рознера

19:00 – Jacob Collier

21:00 – Mario Biondi

Сцена на площі Ринок

15:00 – Kerem Görsev Quartet

17:00 – Tom Ibarra

Сцена на подвір’ї Палацу Потоцьких

12:00 – Alexey Bogolyubov Trio – Trajectory of Mood

14:00 – New Brain Trio & Balog

01 липня, неділя

Сцена ім. Едді Рознера

19:00 – Stefano Bollani 5tet Que Bom

21:00 – Marcus Miller

Сцена на площі Ринок

13:00 – Jake Koffman Quartet

14:30 – John Stetch Trio

16:00 – Alex Goodman Quartet

Сцена на подвір’ї Палацу Потоцьких

17:30 – Dock in Absolute.

28 червня – 1 липня  Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку «Реліквії єврейського світу Галичини». Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу «Реліквії єврейського світу Галичини», присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки «Реліквії єврейського світу Галичини» розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.

28 червня – 1 липня  Львівський музей історії релігії (пл. Музейна, 1) представляє виставку “Антична спадщина”. У фондовій колекції Львівського музею історії релігії чимало пам’яток періоду античності. Ця виставка є спробою якнайширше представити колекції пам’яток, що висвітлюють тему релігії і міфології стародавніх Греції і Риму. Для експонування відібрано дві групи предметів – музейну археологічну античну колекцію і твори мистецтва XVI–XIX століть, які увібрали у себе найкращі витвори уяви греко-римського періоду. Автори виставки свій задум поділили на п’ять тематичних блоків. Чотири – «Божество», «Місто. Уламки», «Світло», «Оберіг» – речі з фондової групи «Археологія», п’ятий блок – твори мистецтва на міфологічну тематику. Археологічні знахідки, а це майже 50 одиниць, представлені статуетками «Погруддя богині Кібели», «Венера Медицейська», «Меркурій», керамічним посудом, теракотовими світильниками, мармуровими, теракотовими, бронзовими скульптурами. Датування цих речей простягається від періоду високої класики – V ст. до н. е. – до перших століть нової ери.Достойне місце в експозиції знайдуть твори мистецтва: живопис XVIII–XIX ст. (картини «Юпітер і Іо», «Аврора», «Викрадення Зевсом Європи», «Божественне Правосуддя», інші), гравюри XVI–XVIII ст. («Купідон і Психея», «Жертвоприношення Церері», «Тесей і Мінотавр»), скульптури («Юпітер», «Діана», «Танцююча менада»), вироби з художнього металу (таріль «Втеча Паріса і Єлени», свічники, чаша) та інші речі.

28 червня – 1 липня  Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представляє виставку «Скарби династії Цін». Унікальне зібрання артефактів минулого китайської культури та історії: авторські твори різних майстрів кінця 18 – початку 19 сторіччя. Шаблі, ритуальні кинджали, предмети релігійного призначення, вироби зі срібла, слонової кістки, цінних порід дерева та інші предмети, в яких простежуються ідеї буддизму, даосизму, конфуціанства, чисельні етнографічні традиції, події середньовічної історії, а також усієї історії правління династії Цін. Усе це має велике художнє та історичне значення. Виставка цікава не тільки художньою та естетичною складовою особистих предметів останнього китайського імператора династії Цін Пу Ї, але і його особистою історією. Пу Ї, останній імператор Китаю, який успадкував маньчжурський трон у віці двох років у 1908 році, а вже у 1924 році, після багатьох соціально-політичних змін у Китаї, був повністю відсторонений від влади, і змушений покинути Китай. Після певних політичних подій, імператор був ув’язнений урядом СРСР у 1945 році. У в’язницях радянського союзу провів 5 років, де, сподіваючись на помилування з боку Сталіна, віддав владі частину своїх фамільних дорогоцінностей. Проте це не допомогло, і у 1950 році за рішенням Сталіна Пу Ї було передано китайським комуністам, які ув’язнили імператора майже на 10 років. За ці роки частина імператорських предметів просто була прихована у різних місцях.

28 червня – 1 липня  Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представить виставку «Золота симфонія епохи». Унікальність виставкового проекту полягає не тільки у представленні предметів з дорогоцінного металу вишуканої обробки, а і у композиційно представленій експозиції, яка відображає суспільне та духовне життя тогочасного суспільства.Презентовані експонати дають можливість творчо осмислювати продукт синтезу давніх культур народів, що населяли Причорноморські степи на межі VI-І ст. до н. е., сформували особливу культуру й зробили вагомий внесок у світове надбання, а також вирішують ряд освітніх і просвітницьких завдань, знайомлячи відвідувачів з міфологією античного світу Північного Причорномор’я.

28 червня – 1 липня  Мистецька галерея «Зелена Канапа» (вул. Вірменська, 7) представить виставку живопису Дениса Струка «Поліфонія». Львівський художник Денис Струк, відомий також як автор інсталяцій з гутного скла, представляє персональну виставку живопису «Поліфонія». Лінії і стовпи електропередач, просвіт сонця в сплетінні гілок дерев, відображення сонячних бліків у воді, навіть жіноче тіло Струк зобразив яскравим зеленим кольором. Все наповнене сміливими кольорами, що як і в музичній поліфонії мають самостійне значення, зберігаючи рівноправність. Близько 20-ти олійних полотен створених протягом останніх 2 років є дуже промовистими своїми тонкими емоційними враженнями переданими за допомогою пульсуючого кольору. В поліфонії візуального ряду, який побачимо на цій виставці зазвучать абстрактні полотна, пейзажі вирвані з швидких імпульсів отриманих під час подорожей.

28 червня – 1 липня  Галерея сучасного сакрального мистецтва «IconArt» (вул. Вірменська, 26) представляє виставку Уляни Нищук «Ребро Адама». Уляна Нищук працює у станковому, монументальному і сакральному живописі.

28 червня – 1 липня  Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представляє виставку Андрія Боярова Copy/Past. У цьому виставковому проекті Андрій Бояров вдається до практики апропріації, щоб звернути увагу на проблеми вивчення та збереження архівів митців та фотографів, які працювали у Львові у першій половині ХХ століття. «Роботи, використані у цьому проекті, – авторські. Вони належать непересічним діячам передвоєнної львівської сцени нових тоді медіа – фотографії і фільму. Серед них Яніна Мєжецка, Вітольд Ромер, Ное Лісса та Владислав Беднарчук. Незважаючи на те що рівень їхніх творів знаходився у співголоссі з тогочасними глобальними модерністичними пошуками, локально статусу «митців» вони фактично не мали, і не мають до тепер. Під визначення «аматорів» (навіть у найкращому значенні) вони також не підпадають, а найчастіше їхня освіта і професійна діяльність перебувала поза художніми аспіраціями. Я збільшую їхні праці, у порівнянні з оригіналами, але, напевно, не перебільшую – в стосунку до (не)належного тепер їм місця світових гравців у локальній історії мистецтв», – наголошує художник. Виставка COPY/PAST є частиною програми Міського медіаархіву «[роз]Архівування», що покликана популяризувати та актуалізувати проблематику архівної спадщини серед громадськості і використовувати архівні матеріали у неакадемічних формах та форматах.

 

 

Залишити відповідь