Куди піти і що подивитися у Львові 29-30 грудня

0
542

На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.

29 грудня о 12:00, 14:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представить виставу «Шовкова косиця». «Шовкова косиця» є свідченням сили артистичного духу, віри і відданості, покликом до кожного із нас, з бажанням бути почутим. Актори, улюбленці малят, працюють і творять світ, невідомий для сильних світу цього. За мотивами казки Анжеліки Конської. Драматургічний варіант Василя Хомика та Олега Новохацького. Художник – О.Городецька, музика М.Сало. Для дітей віком від 3-х років, тривалість 40-45 хв.

29 грудня о 18:00 Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» (пл. генерала Григоренка, 5) представить виставу «Він, вона, вікно, покійник». П’єса Рея Куні «Він, вона, вікно, покійник» була вперше представлена британським глядачам 1990 року, із захватом сприйнята критикою і отримала премію Лоуренса Олів’є, як краща комедія року. З того часу вона ставилась у багатьох країнах світу. Деякі критики зауважують, що переказувати сюжет комедії Рея Куні – все одно що переказувати німий фільм із Чарлі Чапліном. Помічник британського прем’єра Річард Уіллі таємно зустрічається з секретаркою у готелі «Вестмінстер». Несподівано вони виявляють у номері тіло мертвого мужчини. Схоже, це грабіжник, якого притиснула віконна рама. Це загрожує скандалом. Річард та його помічник Пігден намагаються сховати труп, при цьому кожен наступний крок лише заплутує ситуацію, яка стає доволі катастрофічною з появою в номері спочатку керуючого готелем, згодом дружини Річарда і врешті ревнивого чоловіка секретарки Джейн, а потім… Але не будемо відкривати всі карти. Поза усім це комедія, світла комедія, що несе радість, сміх, позитивні емоції. Словом усе те, за що ми любимо театр. Тривалість вистави 2 год 30 хв. Постановка та музичне оформлення – Ярослав Федоришин. Сценографія та костюми – Алла Федоришина.

29 грудня о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) представить виставу «…п’єса Шекспіра «12 ніч», зіграна акторами далекої від Англії країни, що і не знали ніколи слів Шекспіра…». Це буде одна дуже стара історія. Ви знаєте що всі справжні історії дуже старі. І всі справжні нові – це завжди старі, дуже старі. Ті хто їх розказують – змінюють імена, героїв країни, де вони відбувалися. Іноді їм здається що це вони, вони перші розказали про кохання щось таке, чого світ до них не знав. Написав – Клім. Керує – Євген Худзик. Малює/показує як світити – Володимир Стецькович. Вигадує у що б то всіх вбрати-взути – Іра Лиса.

30 грудня о 12:00, 14:00, 16:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представить виставу «Снігова королева». Добре відома нам усім з дитинства казка Ганса Хрістіана Андерсена «Снігова королева». Ця історія розповідає нам про те, як важливо вміти зберегти в своїх серцях щирий, дитячий вогник любові, вірності, чесності і відданості одне одному. Адже лише гаряче серце може подолати усі перешкоди, розвяти холод, розтопити і запалити серця інших людей. Вистава для дітей від 4 років, за мотивами п’єси Є. Шварца, переклад Н. Крат. Режисер-постановник – Олег Новохацький. Режисер – Роман Козак. Художник-постановщик – Оксана Россол. Композитор – Роман Козак.

30 грудня о 18:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представляє Концерт «Vivat оперета!». Концерт за участю провідних солістів опери, балету та симфонічного оркестру Львівського театру опери та балету. У програмі фрагменти з оперет Й.Штрауса, Ж.Оффенбаха, Ф.Легара, І.Кальмана, Ф.Лоу.

 

І відділення

  1. Й.Штраус. Вальс «Весняні голоси»
  2. Й.Штраус. Тост Орловського з оперети «Летюча миша»
  3. Й.Штраус. Куплети Аделі з оперети «Летюча миша»
  4. Й.Штраус. «Бандитський галоп»
  5. І.Кальман. Арія Містера Ікс із оперети «Принцеса цирку»
  6. Ф.Лоу. Пісенька Елізи з мюзиклу «Моя чарівна леді»
  7. І.Кальман. Дует Сільви та Едвіна з оперети «Сільва»
  8. Ф.Легар. Романс
  9. І.Кальман. Дует Стасі та Боні з оперети «Сільва»
  10. Й.Штраус. Полька «Трік-трак»

 

ІІ відділення

  1. Й.Штраус. Вальс «Казки віденського лісу»
  2. Ф.Лоу. Серенада Фредді з мюзиклу «Моя чарівна леді»
  3. Ф.Легар. Дует Ганни і Данила з оперети «Весела вдова»
  4. Ж.Оффенбах. Арія Періколи з оперети «Перікола»
  5. Ф.Легар. Арія принца з оперети «Країна посмішок»
  6. В.Юменс. «Румба-каріока»
  7. Ф.Легар. Арія Джудітти з оперети «Джудітта»
  8. І.Кальман. Дует Сарі та Гастона «Ха-ца-ца» з оперети «Циган-прем’єр»
  9. Ж.Оффенбах. Кан-кан з оперети «Орфей у пеклі»
  10. І.Кальман. Фрагмент з оперети «Фіалка Монмартру»

29-30 грудня Галерея Львівської національної академії мистецтв (вул. Кубійовича, 35б) представляє виставку Марини Наумчук «Особиста історія». У проекті «Особиста історія» мисткиня об’єднує усі базові сфери людської щоденної діяльності та духовності. Експозиція умовно розділена на дві частини. Перша – серія робіт міні текстилю, що зосереджені на фіксації особистого екзистенційного потоку та дослідженні себе самої, власних переживань та історії; друга – відеофіксація перформансу, покликаного торкнутись теми ідентифікації особистості в щоденній рутині справ, коли занурені в роботу, ми втрачаємо найважливіше — відчуття присутності в теперішньому моменті, і прикриваючись роботою втікаємо від реальності навіть не усвідомлюючи цього. Марина Наумчук – молода художниця, яка працює в різних напрямках мистецтва, таких як художній текстиль, сучасний живопис, колаж, фотографія, а також перфоманс. Народилась в 1986 році в місті Вінниця, з 2010 року живе і працює у Львові. В 2016 р. закінчила Льввівську національну академію мистецтв (кафедра художнього текстилю, ОР Магістр,) а з 2017 – навчається в аспірантурі ЛНАМ, де досліджує сучасний художній текстиль в інтердисциплінарному полі. До сфери інтересів належить пошук зв’язків та взаємовпливів різних форм мистецтва, візуального та динамічного. Кураторка проекту: Оксана Шпакович. Проект буде чинним до 20 січня 2019 року, однак на дні переглядів можлива тимчасова зміна експозиції.

29-30 грудня Центр архітектури, дизайну та урбаністики «Вежа» (вул. Підвальна, 4) представить виставку «Metropolis. Минулі утопії майбутнього». У новоствореному Центрі відбудеться Львівська репрезентація проекту «Metropolis. Минулі утопії майбутнього», куратором якого виступив Павло Гудімов та арт-центр «Я Галерея», основною темою є погляди візіонерів минулого на майбутнє. Окремим розділом виставки є проекти, присвячені повоєнній реконструкції Хрещатика і Києва загалом, що зберігаються у Національному заповіднику «Софія Київська» та Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного у діалозі з гравюрами Джованні Батіста Піранезі. Виставка вже відбувалася у Києві як спецпроект «Книжкового арсеналу» 2018, де зібрала широке коло зацікавлених, і тепер має на меті донести свої ідеї до львівського глядача. На виставці представлені погляди митців у площині архітектури, винаходів, кіно, ілюстрації та фантазій. Оглянути виставку можна щодня, крім понеділків, 3 12:00 до 18:30. З 8 листопада (Міжнародного Дня Урбаністики) розпочне роботу лекторій в рамках виставки.

29-30 грудня Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представить  виставку «Зузанна Ґінчанка. Тільки щастя – це справжнє життя». Виставка є спробою змалювання особистості й творчості польської поетки єврейського походження – Зузанни Ґінчанки, однієї з найталановитіших, проте недооцінених жінок , що писали у міжвоєнний період. Надзвичайна особистість і творчість Зузанни Ґінчанки представлена архівними матеріалами із колекції Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві, серед яких рукописи та фотографії з приватних альбомів Ґінчанки, а також творами сучасного мистецтва, які в метафоричний спосіб пов’язані з життям і творчістю поетки, що були відібрані кураторами Фонду сучасного польського мистецтва. Експозиція – це спроба передати поетичний світ мовою візуального мистецтва, це поєднання світу образів та слова. Зузанна Ґінчанка – народилася 1917 року в Києві. Походила з родини асимільованих російських євреїв. Після вибуху Жовтневої революції її родина переїхала з Києва до Рівного. Ґінчанка самостійно вивчила польську мову, яку й обрала мовою своєї творчості (хоча вдома розмовляли російською). Дебютувала віршем «Вакаційна учта» (1931) у шкільній газеті польської гімназії у Рівному. У 1934 році її вірш «Граматика» був відзначений на Турнірі молодих поетів, що оголосив часопис “Вядомосці Літерацкі”. Вивчала педагогіку на Гуманітарному факультеті Варшавського університету. Входила у коло скамандритів, товаришувала з Юліаном Тувімом та Вітольдом Ґомбровичем, була постійною гостею знаменитої кав’ярні «Мала Земянська». Публікувалась у часописах «Вядомосці Літерацкі» і «Скамандр», співпрацювала з сатиричним щотижневиком «Шпильки». Після вибуху Другої світової війни втекла до Львова. Під час окупації Львова німецькими військами на поетку донесла Хомінова – економка будинку, яку Ґінчанка увічнила у творі [***] (Non omnis moriar). Зузанні дивом вдалось уникнути арешту, після чого була змушена втекти зі Львова до Варшави, а звідти до Кракова, де й переховувалась. Наприкінці 1943 або на початку 1944 року була заарештована гестапо, страчена у Кракові 1944 року. За життя поетки вийшла лише одна збірка її віршів – «Про кентаврів» (1936).

29-30 грудня Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) представить виставку “Образи Риму в офортах Піранезі”.Виставка вперше познайомить глядачів з творами найвидатнішого гравера італійського мистецтва ХVІІІ ст. Джованні Баттіста Піранезі зі збірки фонду графіки Львівської національної галереї мистецтв. На експозиції представлені офорти з відомого альбому «Види Риму» («Vedute di Roma». 1748-1778), який багаторазово перевидавався як при житті художника, так і після його смерті та приніс граверу європейську славу. «Види Риму» Піранезі – це своєрідні архітектурні капрічо, це фантазії на тему Риму. Зображаючи види міста на своїх гравюрах, художник поєднував реальність з романтичним вимислом: він змінював пропорції та перебільшував масштаби знаменитих будівель, надаючи їм більшої переконливості, міняв їхнє місцезнаходження. Створював нові, часом неможливі в реальності ракурси, в яких велична будівля постає ще більш грандіозною; додавав неіснуючі об’єкти, використовував експресію різких контрастів світла і тіні. Він наче міфологізував кожну будівлю і його Рим ставав грандіознішим, ніж він був насправді. Але при цьому художник завжди залишався точним в передачі деталей і структури зображених будівель, так що його гравюри і досі використовують як ілюстрації в академічних історіях архітектури. За героїчний пафос та дивовижну живописність його офортів, Піранезі назвуть «Рембрандтом руїн і архітектури». Кураторки: Оксана Козинкевич, Галина Райтер за участі Анни Банцекової.

29-30 грудня Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 7) представляє виставку «Українська народна вишивка із колекції Олени та Ольги Кульчицьких». На експозиції Ви зможете оглянути унікальні взірці вишивок із різних етнографічних регіонів Західної України, жіночі вишиті сорочки, які зібрала художниця, акварелі із зображенням народного одягу та фотографії.

29-30 грудня Книгарня «Книжковий Лев» (просп. Шевченка, 14) представить виставку графіки Богдани Давидюк «Спрощення і надбудови». Буквальне прочитання слів часто є повнішим поясненням того, що ж ми насправді кажемо. Або навпаки. Це якась недоречність захована в словах, з якою цікаво

29-30 грудня Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку “Реліквії єврейського світу Галичини”. Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу “Реліквії єврейського світу Галичини”, присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки “Реліквії єврейського світу Галичини” розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.

Напишіть відгук