Куди піти і що подивитися у Львові 3-4 листопада

0
566

На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.

3 листопада о 18:00 Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» (пл. генерала Григоренка, 5) представляє виставу «За дверима». Людина повернулася з війни і опинилася за дверима. Але кохання – це та сила, яка проламує будь-які двері і робить людину щасливою     П’єса, яку не поставить жоден театр і не захоче дивитися жоден глядач, – Вольфганг Борхерт. Тривалість вистави – 1 год 30 хв. Вольфганг Борхерт «За дверима». Режисер – Ярослав Федоришин. Художнє оформлення та костюми – Алла Федоришина. Переклад – Петро Микитюк.

3 листопада о 19:00 Клуб «Picasso» (вул. Зелена, 88) представляє Концерт гурту «Скай». «Скай» – романтики української рок-сцени. Музиканти тримають руку на пульсі світового року і звеличують в кожну зі своїх композицій частинку фірмового саунду, доповнюючи його українським драйвом і непідробленими почуттями. Вартість квитків 200-500 гривень.

3 листопада о 18:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представляє оперу «Набукко». Диригент-постановник – Мирон Юсипович. Режисер-постановник – Д. Вішілія (Італія). Художники-постановники – Тадей Риндзак, Михайло Риндзак. Костюми – Оксана Зінченко. Вартість квитків 80-700 гривень.

4 листопада о 12:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представить балет «Білосніжка та семеро гномів». В одній далекій країні жили король і королева. Народилася в них донечка. Губки червоні, волосся чорне, білолиця, як сніг. То й назвали її Білосніжкою. Коли королева померла, король одружився вдруге – з гарною, але злою жінкою. Діти завжди захоплені пригодами героїв, а дорослі побачать молодих талановитих виконавців у новій барвистій виставі – в казці для дітей і дорослих зі щасливим кінцем. Прекрасна музика, хореографія, чарівні декорації та сцецефекти, дорогі костюми, яскраві персонажі. Балет на 2 дії на музику польського композитора Богдана Павловського. Лібретто І.Храмова за мотивами казки братів Грімм. Балетмейстр-постановник – Ігор Храмов. Диригент-постановник – Юрій Бервецький. Художник-постановник – Ярослав Бринь. Художник костюмів – Жанна Малецька. Вартість квитків 40-300 гривень.

4 листопада о 19:00 кінотеатр «Кінопалац ім. Довженка» (просп. Червоної Калини, 81) представляє гумористичний концерт Comedy Show UA. Comedy Show UA» – популярний в Україні гумористичний проект, попередником і зразком якого стало відоме телешоу «Comedy Club». Це гострий і актуальний гумор, жарти, мініатюри, скетчі, стендап і музичні номери від кращих коміків і дуетів країни! Це завжди смішні, життєві історіії, в яких кожен впізнає себе, своїх близьких, друзів, і посміється над навколишнім світом. Тут немає місця банальностей, тільки справжній Stand Up. Життя як воно є. Ми говоримо те, про що Ви думаєте. У складі учасників «Comedy Show» – найбільш впізнавані і популярні резиденти таких гумористичних телепроектів, як «Comedy Club», «КВН», «Бійцівський клуб», «Розсміши коміка», «Убойная лига», «Бігуді Шоу», «Понаїхало», «Дві смужки», «Сміх без правил», «Комік на мільйон», «Ліга сміху» та ін. Творець і продюсер «Comedy Show UA» – відомий гуморист і шоумен Дядя Жора. Він же є одним з резидентів проекту. Вартість квитків 100-390 гривень.

4 листопада в 19:00 Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8) представить Концерт «Шансон, орган й інші блаженства». Ліричні мадригали та духовна музика сучасності, французький шансон та модерні обробки музичного фольклору різних народів і, врешті-решт ,органно-хорові інтерлюдії. Шалений контраст та бажання поєднати в одному музичному дійстві історичний мелос з усієї Європи подарують вам надзвичайні емоції!

Collegium Musicum Ensemble

Віктор Пилипишин – дириґент

Світлана Позднишева – орган

Програма концерту:

К. Стеценко – Херувимська №4

К. Шимановський – Курпівські пісні:

Niech Jezus Chrystus

A chtóz tam puka

Wyrzundzaj się

К. Монтеверді – Cor Mio, Non Mori?

К. Монтеверді – Volgea L’Anima Mia Soavemente

К. Джезуальдо – “Io parto” e non più dissi

Д. Лігеті – Magany

Л. Мур – When I have a Fears

Й. Брамс – Geistliches Lied (орган та хор)

С. Франк – Quare (орган та хор)

А. Пярт – The Beatitudes (орган та хор)

А. Пярт – Summa

М. Равель – Три пісні

  1. Nicolette
  2. Trois beaux oiseaux du paradis
  3. Ronde

Вартість квитків 50-150 гривень.

4 листопада о 18:00 Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» (пл. генерала Григоренка, 5) представляє виставу «За дверима». Людина повернулася з війни і опинилася за дверима. Але кохання – це та сила, яка проламує будь-які двері і робить людину щасливою     П’єса, яку не поставить жоден театр і не захоче дивитися жоден глядач, – Вольфганг Борхерт. Тривалість вистави – 1 год 30 хв. Вольфганг Борхерт «За дверима». Режисер – Ярослав Федоришин. Художнє оформлення та костюми – Алла Федоришина. Переклад – Петро Микитюк

3-4 листопада Центр архітектури, дизайну та урбаністики «Вежа» (вул. Підвальна, 4) представить виставку «Metropolis. Минулі утопії майбутнього». У новоствореному Центрі відбудеться Львівська репрезентація проекту «Metropolis. Минулі утопії майбутнього», куратором якого виступив Павло Гудімов та арт-центр «Я Галерея», основною темою є погляди візіонерів минулого на майбутнє. Окремим розділом виставки є проекти, присвячені повоєнній реконструкції Хрещатика і Києва загалом, що зберігаються у Національному заповіднику «Софія Київська» та Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного у діалозі з гравюрами Джованні Батіста Піранезі. Виставка вже відбувалася у Києві як спецпроект «Книжкового арсеналу» 2018, де зібрала широке коло зацікавлених, і тепер має на меті донести свої ідеї до львівського глядача. На виставці представлені погляди митців у площині архітектури, винаходів, кіно, ілюстрації та фантазій. Оглянути виставку можна щодня, крім понеділків, 3 12:00 до 18:30. З 8 листопада (Міжнародного Дня Урбаністики) розпочне роботу лекторій в рамках виставки.

3-4 листопада Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представить виставку «Істина вина». Зібрання Галереї налічує десятки творів, які прямо чи опосередковано висвітлюють тему «людина і вино». Живопис, дібраний до виставки, презентує широку панораму дотичних до цієї теми почуттів, переживань, ідей, норм, вироблених різними культурними традиціями і віддзеркалених митцями. Тож у вдібраних полотнах йдеться про переживання і прагнення задоволення, щастя, досконалости, любови, приязні. Ці наріжні для людини теми митці кодували в образах богів, міфічних героїв, а також володарів – носіїв земного щастя та представляли, зокрема, в розмаїтих сценах бенкетів. Широке осмислення хмільних традицій та пов’язаного з ними чуттєвого і духовного досвіду відображене у творах, з якими ви познайомитесь на виставці.

3-4 листопада Українське мистецтво ХХ ст. Відділ НМЛ ім. Андрея Шептицького (вул. Драгоманова, 42) представить  виставку «Богдан Сойка. Художник з Янова». Богдан Сойка (1938 – 2018) – український художник-живописець, монументаліст, представник мистецької групи Романа Сельського та Карла Звіринського. Член Національної спілки художників України. Автор монументальних і декоративних творів, портретів, сюжетних композицій, пейзажів, натюрмортів, образів. У його творах виявляється стилістична манера, яка була сформована під впливом львівської академічної школи. У малярстві художник звертався не лише до певних аспектів свого мистецького методу інтуїтивно, а й розкривав стилістичну манеру. У традиційному форматі та способі спілкування з навколишнім світом виокремлював власне чуттєво-емоційне враження. Його творчість – це постійні пошуки прекрасного. Цей творчий метод складав його життя.

3-4 листопада Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представить  виставкк «Зузанна Ґінчанка. Тільки щастя – це справжнє життя». Виставка є спробою змалювання особистості й творчості польської поетки єврейського походження – Зузанни Ґінчанки, однієї з найталановитіших, проте недооцінених жінок , що писали у міжвоєнний період. Надзвичайна особистість і творчість Зузанни Ґінчанки представлена архівними матеріалами із колекції Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві, серед яких рукописи та фотографії з приватних альбомів Ґінчанки, а також творами сучасного мистецтва, які в метафоричний спосіб пов’язані з життям і творчістю поетки, що були відібрані кураторами Фонду сучасного польського мистецтва. Експозиція – це спроба передати поетичний світ мовою візуального мистецтва, це поєднання світу образів та слова. Зузанна Ґінчанка – народилася 1917 року в Києві. Походила з родини асимільованих російських євреїв. Після вибуху Жовтневої революції її родина переїхала з Києва до Рівного. Ґінчанка самостійно вивчила польську мову, яку й обрала мовою своєї творчості (хоча вдома розмовляли російською). Дебютувала віршем «Вакаційна учта» (1931) у шкільній газеті польської гімназії у Рівному. У 1934 році її вірш «Граматика» був відзначений на Турнірі молодих поетів, що оголосив часопис “Вядомосці Літерацкі”. Вивчала педагогіку на Гуманітарному факультеті Варшавського університету. Входила у коло скамандритів, товаришувала з Юліаном Тувімом та Вітольдом Ґомбровичем, була постійною гостею знаменитої кав’ярні «Мала Земянська». Публікувалась у часописах «Вядомосці Літерацкі» і «Скамандр», співпрацювала з сатиричним щотижневиком «Шпильки». Після вибуху Другої світової війни втекла до Львова. Під час окупації Львова німецькими військами на поетку донесла Хомінова – економка будинку, яку Ґінчанка увічнила у творі [***] (Non omnis moriar). Зузанні дивом вдалось уникнути арешту, після чого була змушена втекти зі Львова до Варшави, а звідти до Кракова, де й переховувалась. Наприкінці 1943 або на початку 1944 року була заарештована гестапо, страчена у Кракові 1944 року. За життя поетки вийшла лише одна збірка її віршів – «Про кентаврів» (1936).

3-4 листопада Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) представить  виставку «Малярство» Володимира Богуславського Це друга персональна виставка відомого львівського живописця у залах Галереї. Перша виставка під назвою «Синє» відбулась 2014 року. Окрім того, роботи митця брали участь у тематичних виставках Галереї «Сутінки» (2013) та «Світ кота» (2015). На цьогорічній виставці «Малярство» будуть репрезентовані різні роботи автора, в тому числі й картини останніх років, які демонструватимуться вперше. Володимир Богуславський працює практично у всіх жанрах живопису – це натюрморти, портрети, пейзажі, абстрактні композиції. Митець, незважаючи на великий стаж творчості, є у постійному пошуку і експерименті. Богуславський не просто художник, він художник-філософ, мислитель, інтелектуал і споглядач. Проте сам митець зазначає, що його роботи самі говорять за себе, тому вважає зайвим ускладнювати їх сприйняття мистецтвознавчими концепціями чи тлумаченнями. Це дає можливість глядачам самостійно вести творчий діалог з роботами Володимира Богуславського і знайти в них щось своє і, таким чином, бути співтворцем.

3-4 листопада Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку “Реліквії єврейського світу Галичини”. Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу “Реліквії єврейського світу Галичини”, присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки “Реліквії єврейського світу Галичини” розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.

3-4 листопада Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 7) представляє виставку «Українська народна вишивка із колекції Олени та Ольги Кульчицьких». На експозиції Ви зможете оглянути унікальні взірці вишивок із різних етнографічних регіонів Західної України, жіночі вишиті сорочки, які зібрала художниця, акварелі із зображенням народного одягу та фотографії.

3-4 листопада Мистецька галерея Гері Боумена (вул. Наливайка, 18) представить виставку Володимира Патика «Людина, що народилась з пензлем в руці». Його виражальні засоби на відкритій поверхні: експресія, потужність кольору, виразність лінії, розкіш вільної композиції, знаковість форми, невичерпна образна фантазія, точність спостереження, органічність живописної структури, свобода володіння матеріалом, висока професійна майстерність, лапідарна легкість виконання. За оптимістичним, бадьорим, просякнутим свободою й світлоносністю фасадом Патикових творів потай стоїть невідступна потуга спротиву апатії, втомі, занепаду, поразці, капітуляції, краху. Патик послідовно обстоює цінність перемоги, уповні по-філософськи презентуючи цю перемогу єдиним дійсно вартісним смислом життєвої драми, панацеєю супроти усякої екзальтації, манірності, занепадництва.

3-4 листопада Книгарня «Книжковий Лев» (просп. Шевченка, 14) представить виставку графіки Богдани Давидюк «Спрощення і надбудови». Буквальне прочитання слів часто є повнішим поясненням того, що ж ми насправді кажемо. Або навпаки. Це якась недоречність захована в словах, з якою цікаво працювати.

Напишіть відгук