Куди піти і що подивитися у Львові 7-8 липня

0
1238

На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.

7-8 липня !FESTrepublic (вул. Старознесенська, 24-26) запрошує на Фестиваль New Cars Fest 2018. На фестивалі буде представлено новинки провідних світових автомобільних брендів. Всі охочі зможуть взяти активну участь у тестах двох десятків новеньких авто, зокрема електромобілів. Особливе місце в експозиції займають автомобілі, визнані експертами і автовласниками найкращими в нашій країні – переможці Всеукраїнського рейтингу «Автомобіль року в Україні 2018», а також претенденти на це престижне звання у 2019 році.Не залишаться без уваги любителі екзотичної техніки, які зможуть ознайомитися з тюнінгованими машинами, ретротехнікою та іншими шоу-стоперами. Крім того, на всіх гостей New Cars Fest 2018 очікують розіграші цінних призів і подарунків від партнерів. Для найменших автолюбителів передбачено окремий майданчик для відпочинку і розваг. На гостей чекають лекції від авто експертів та журналістів «Автоцентру» та ведучих «Першого автомобільного телеканалу». Час роботи фестивалю з 11.00 до 19.00. Вхід вільний.

7 липня  о 18:00  Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представить оперу-балет «Коли цвіте папороть». П’єса Євгена Станковича створена ще в 1977-му році, ніколи раніше не піддавалася повному сценічному втіленню. Фольк опера-балет «Коли цвіте папороть» – унікальне в своїй нестандартності поєднання жанрів, народних традицій і сучасної хореографії. Традиційний сюжет збагачений більш модерними інструментами — хореографія і музика, подача діалогів і спецефекти. Спочатку глядач зануриться в часи язичництва, з його чарами і містикою, коли стародавня культура українського народу лише зароджувалася. Де все почалося з щільного єднання людини з природою. Потім декорації зміняться нашими днями — з відлунням війни і її героями, спогадами про волелюбне козацтво, і все тими ж вічними питаннями — про любов і дружбу, життя і смерть, боротьбу і мир. У цій виставі ви разом з героями проживете відразу кілька епох з історії народу, щоб дізнатися одне — змінюються покоління, традиції і звичаї, але цінності завжди залишаються тими ж. Музика Євгена Станковича, лібрето Олександра Стельмашенка. Феєрія опера-балет на 2 дії за участю солістів опери, хору, балету та симфонічного оркестру. Вартість квитків 50-600 гривень.

7 липня  о 19:00 Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8) запрошує на Концерт «Музика Йоганна Себастіяна Баха». Йоганн Себастьян Бах був надзвичайно скромною людиною. Він запевняв, що для того, аби досягти його рівня музичної майстерності, потрібно просто наполегливо робити свою справу. «Всім, що я можу, знаю і творю, я завдячую лише Господові, тому і життя своє я присвятив возвеличенню його імені своєю музикою», – казав Бах. Найкращим засобом для спілкування з Богом композитор вважав орган. Солістка Органного залу Олена Мацелюх представить виплекану програму з творів Йоганна Себастьяна: «Аве Марія», хорал, що звучав у «Солярісі» Тарковського – «До Тебе взиваю, Господи» (Ich ruf’ zu dir, Herr Jesu Christ), сольмажорний концерт у трьох частинах і, звичайно, Токата і фуга ре мінор. У програмі концерту Й.С. Бах: Фантазія і фуга a –moll Прелюдія і фуга a-moll Хорал До Тебе взиваю, Господи (Ich ruf’ zu dir, Herr Jesu Christ) Прелюдія і фуга D-dur Концерт G-dur у 3-х частинах Прелюдія і фуга с-moll  Токата і фуга d-moll Аве Марія Тривалість: понад годину. Вартість квитків 50-120 гривень.

8 липня о 18:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представить виставу балет «Лебедине озеро». «Лебедине озеро» – переказ старовинної німецької легенди. Молодий принц Зігфрід закохується у зачаровану принцесу-лебедя Одетту. Його щира любов і вірність повинні допомогти їй позбутися від лебединого прокляття чаклуна Ротбарта і повернути людську подобу назавжди. Балет на 3 дії. Тривалість – 2 год. 30 хв. Хореографія Л. Іванова, М. Петіпа, О. Горського, П. Малхасянца. Лібрето В. Бегічева та В. Гельцера. Вартість квитків 50-300 гривень.

8 липня о 19:00 Кав’ярня «Штука» (вул. Котлярська, 8 (бічна вул. Шпитальної)) запрошує на Американські хіти у фортепіанних версіях Олексія Карпенка. Звучатимуть американські сучасні популярні мелодії у виконанні піаніста Олексія Карпенка.

Програма:

Michael Jackson – Billie Jean

Ray Charles – Hit The Road Jack

The White Stripes – Seven Nation Army

Maroon 5 – This Love

Adele – Rolling in the Deep

Adele – Someone Like You

Avicii – Wake Me Up

Imagine Dragons – Radioactive

Rag’n’Bone Man – Human

Alex Clare – Too Close

Linkin Park – Numb

Beyoncé – Halo

Daft Punk – Get lucky

7-8 липня Культурно-мистецький центр «Дзиґа» (вул. Вірменська, 35) запрошує на Місяць авторських читань 2018. Найбільший транскордонний літфестиваль Центральної Європи МАЧ учетверте в Україні (і вдев’ятнадцяте в Європі!) збирає упродовж цілого місяця найцікавіших авторів та читачів польської, чеської, словацької, української та турецької літератур. Почесна гостя МАЧ 2018 – Туреччина, тож щодня у Львові зустрічайте турецьких письменників та письменниць, які разом зі своїми колегами з Польщі, Чехії, Словаччини та України мандруватимуть усіма містами фестивалю, і завершуватимуть своє турне саме у нас, у «Дзизі» на Вірменській, 35.

7-8 липня Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку “Реліквії єврейського світу Галичини”. Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу “Реліквії єврейського світу Галичини”, присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки “Реліквії єврейського світу Галичини” розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.

7-8 липня Львівський музей історії релігії (пл. Музейна, 1) представляє виставку “Антична спадщина”. У фондовій колекції Львівського музею історії релігії чимало пам’яток періоду античності. Ця виставка є спробою якнайширше представити колекції пам’яток, що висвітлюють тему релігії і міфології стародавніх Греції і Риму. Для експонування відібрано дві групи предметів – музейну археологічну античну колекцію і твори мистецтва XVI–XIX століть, які увібрали у себе найкращі витвори уяви греко-римського періоду. Автори виставки свій задум поділили на п’ять тематичних блоків. Чотири – “Божество”, “Місто. Уламки”, “Світло”, “Оберіг” – речі з фондової групи “Археологія”, п’ятий блок – твори мистецтва на міфологічну тематику. Археологічні знахідки, а це майже 50 одиниць, представлені статуетками “Погруддя богині Кібели”, “Венера Медицейська”, “Меркурій”, керамічним посудом, теракотовими світильниками, мармуровими, теракотовими, бронзовими скульптурами. Датування цих речей простягається від періоду високої класики – V ст. до н. е. – до перших століть нової ери.Достойне місце в експозиції знайдуть твори мистецтва: живопис XVIII–XIX ст. (картини “Юпітер і Іо”, “Аврора”, “Викрадення Зевсом Європи”, “Божественне Правосуддя”, інші), гравюри XVI–XVIII ст. (“Купідон і Психея”, “Жертвоприношення Церері”, “Тесей і Мінотавр”), скульптури (“Юпітер”, “Діана”, “Танцююча менада”), вироби з художнього металу (таріль “Втеча Паріса і Єлени”, свічники, чаша) та інші речі.

7-8 липня Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представляє виставку “Скарби династії Цін”. Унікальне зібрання артефактів минулого китайської культури та історії: авторські твори різних майстрів кінця 18 – початку 19 сторіччя. Шаблі, ритуальні кинджали, предмети релігійного призначення, вироби зі срібла, слонової кістки, цінних порід дерева та інші предмети, в яких простежуються ідеї буддизму, даосизму, конфуціанства, чисельні етнографічні традиції, події середньовічної історії, а також усієї історії правління династії Цін. Усе це має велике художнє та історичне значення. Виставка цікава не тільки художньою та естетичною складовою особистих предметів останнього китайського імператора династії Цін Пу Ї, але і його особистою історією. Пу Ї, останній імператор Китаю, який успадкував маньчжурський трон у віці двох років у 1908 році, а вже у 1924 році, після багатьох соціально-політичних змін у Китаї, був повністю відсторонений від влади, і змушений покинути Китай. Після певних політичних подій, імператор був ув’язнений урядом СРСР у 1945 році. У в’язницях радянського союзу провів 5 років, де, сподіваючись на помилування з боку Сталіна, віддав владі частину своїх фамільних дорогоцінностей. Проте це не допомогло, і у 1950 році за рішенням Сталіна Пу Ї було передано китайським комуністам, які ув’язнили імператора майже на 10 років. За ці роки частина імператорських предметів просто була прихована у різних місцях.

7-8 липня Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представить виставку “Золота симфонія епохи”. Унікальність виставкового проекту полягає не тільки у представленні предметів з дорогоцінного металу вишуканої обробки, а і у композиційно представленій експозиції, яка відображає суспільне та духовне життя тогочасного суспільства.Презентовані експонати дають можливість творчо осмислювати продукт синтезу давніх культур народів, що населяли Причорноморські степи на межі VI-І ст. до н. е., сформували особливу культуру й зробили вагомий внесок у світове надбання, а також вирішують ряд освітніх і просвітницьких завдань, знайомлячи відвідувачів з міфологією античного світу Північного Причорномор’я.

7-8 липня Мистецька галерея “Зелена Канапа” (вул. Вірменська, 7) представить виставку живопису Дениса Струка “Поліфонія”. Львівський художник Денис Струк, відомий також як автор інсталяцій з гутного скла, представляє персональну виставку живопису “Поліфонія”. Лінії і стовпи електропередач, просвіт сонця в сплетінні гілок дерев, відображення сонячних бліків у воді, навіть жіноче тіло Струк зобразив яскравим зеленим кольором. Все наповнене сміливими кольорами, що як і в музичній поліфонії мають самостійне значення, зберігаючи рівноправність. Близько 20-ти олійних полотен створених протягом останніх 2 років є дуже промовистими своїми тонкими емоційними враженнями переданими за допомогою пульсуючого кольору. В поліфонії візуального ряду, який побачимо на цій виставці зазвучать абстрактні полотна, пейзажі вирвані з швидких імпульсів отриманих під час подорожей.

7-8млипня Галерея сучасного сакрального мистецтва “IconArt” (вул. Вірменська, 26) представляє виставку Уляни Нищук “Ребро Адама”. Уляна Нищук працює у станковому, монументальному і сакральному живописі.

7-8 липня Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представляє виставку Андрія Боярова Copy/Past. У цьому виставковому проекті Андрій Бояров вдається до практики апропріації, щоб звернути увагу на проблеми вивчення та збереження архівів митців та фотографів, які працювали у Львові у першій половині ХХ століття. “Роботи, використані у цьому проекті, – авторські. Вони належать непересічним діячам передвоєнної львівської сцени нових тоді медіа – фотографії і фільму. Серед них Яніна Мєжецка, Вітольд Ромер, Ное Лісса та Владислав Беднарчук. Незважаючи на те що рівень їхніх творів знаходився у співголоссі з тогочасними глобальними модерністичними пошуками, локально статусу “митців” вони фактично не мали, і не мають до тепер. Під визначення “аматорів” (навіть у найкращому значенні) вони також не підпадають, а найчастіше їхня освіта і професійна діяльність перебувала поза художніми аспіраціями. Я збільшую їхні праці, у порівнянні з оригіналами, але, напевно, не перебільшую – в стосунку до (не)належного тепер їм місця світових гравців у локальній історії мистецтв”, – наголошує художник. Виставка COPY/PAST є частиною програми Міського медіаархіву “[роз]Архівування”, що покликана популяризувати та актуалізувати проблематику архівної спадщини серед громадськості і використовувати архівні матеріали у неакадемічних формах та форматах.

 

Залишити відповідь