Роман Метельський документує і фотографує львівські маскарони. Цей проект львовознавець запрезентував на виставці у кав’ярні “Штука”, що на вул. Котлярській, 8. Про це пише Депо Новин з посиланням на Захід.нет.
Маскарони – від слова “маски” – скульптурні барельєфи голови людини, тварини чи фантастичної істоти. Роман Метельський вийшов на фотополювання за цими кам’яними головами.
“Перші маскарони зустрічаються у древньому Римі. Основна функція маскарона – відлякати нечисту силу від будинку”, – пояснив Роман Метельський.
Нині їхня функція – лише оздобити. У Львові збереглися барокові та сецесійні маскарони, а ще – епохи Відродження та Класицизму, бо місто готичного періоду майже зникло.
Звісно ж, найбільше на львівських будівлях голів левів.
“Найстаріші маскарони знаходяться на площі Ринок. Одні із них – леви під балконом на площі Ринок, 31. Вони не є найстарішими. Тут видно, що ремонт був у 1923 році, але вони дуже класні, такі виразні, яскраві, до них хочеться підійти і погладити рукою, як домашню кицю”, – жартує автор світлин.
Але, окрім левів, є не менш цікаві голови людей і фантастичних істот. Вони можуть бути страшні, кумедні і жартівливі, як от на пл. Ринок, 41.
“Маскарон на площі Ринок, 41, мені нагадує такого середньостатистичного львів’янина епохи Середньовіччя: позитивний, з великими вусами, трошки опецькуватий, веселий і просто гарний”, – додає Роман Метельський.
А веселі чортячі маскарони залишилися нам у спадок від легендарної мистецької кав’ярні “Штука”, яка була у довоєнні часи на нинішній вул. Театральний, 10.
“Зараз ми бачимо на фасаді колишньої “Штуки” чортиків, які показують язика і корчать гримаси. Тут збиралися митці, художники, скульптори. Вони любили пожартувати, в тому числі один над одним і тому, можливо, цей маскарончик кривляє язика і показує, що він про нас усіх думає”, – пояснив львовознавець.
І навіть на сучасних будівлях міста, як данину традиції, теж припасовують маскарони.
Фотографії Роман Метельський виставив у галереї-кав’ярні “Штука”. Співатором ідеї був Євген Булавін.
“Мене зацікавили ці кам’яні обличчя, бо вони такі оригінальні, такі різні. Для архітекторів, для скульпторів це була така гра в бісер із людьми, які живуть у тих будинках”, – пояснив Євген Булавін.
А Роман Метельський обіцяє досліджувати цю тему і створити каталог львівських маскаронів.
“Уявляєте собі: вони багато століть стоять, дивляться на нас згори, спостерігають за нами, за метушнею, як ми проходимо, вирішуємо якісь питання, якісь клопоти, а вони просто сидять і дивляться. Я хочу, щоби львів’яни припинили бігати серед цієї метушні й іноді піднімали очі і помічали старе і нове”, – додав Роман Метельський.
