На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.
1 грудня о 17:00 Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7) представляє шоу-програму «На каву до пана Дзюня». … Коли ще львівські бруковані вулиці не були задекоровані рекламою, задимлені автівками, а пахнули терпким ароматом каштанів, свіжоспеченими прецлями та кавою, по Академічній ще їздили ровери і фіакри, Пляцом Пруса деренчали молоді трамвайчики, мало не в кожній кав’ярні було чути звуки акордеона, скрипки, труби, барабана. Звучали пісні українські, польські, єврейські… жагучі танго, фокстроти, меланхолійні вальси… Та й тепер романтична атмосфера сучасного Львова приваблює своїм особливим мистецьким шармом. Ось тут і народився образ львів’янина-філософа з витонченим почуттям гумору, який знає безліч цікавих історій. Яких? Разом зі своєю колоритною коліжанкою пані Мірцьою, академічним інструментальним ансамблем «Високий Замок», Лілею Кострубою, Романом Цисем та гуртом «Мандрівні музики» неперевершений пан Дзюньо створять чудову атмосферу справжнього свята. У програмі: пісні Б. Весоловського, С. Гумініловича, В. Лідауера, Р. Цися та жартівливі оповіді від П. Дзюня.
Виконавці:
Пан Дзюньо (Богдан Рибка)
пані Мірця (Мирослава Сидор)
Лілія Коструба,
Ірина Жовтолист,
Оксана Савіцька
АІА «Високий Замок»
Роман Цись
гурт «Мандрівні музики»
Школа аргентинського танго Barrio de Palermo: Соломія Кудин та Віктор Сокрута
Вартість квитків 80 – 200 гривень.
1 грудня о 18:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представляє оперу «Дон Жуан». Дон-Жуан – це втілення безрозсудної відваги, кипучої енергії, незнищенного оптимізму і любові до життя. Саме в життєлюбності закладено головний секрет чарівності цього героя. Однак його егоїзм, зневага до законів честі і моралі стають джерелом нещастя для всіх, кого зустрічає Дон-Жуан на своєму шляху. Моцарт підкреслив подвійність, суперечливість Дон-Жуана. Це не просто «покараний розпусник», як в більшості присвячених йому творів, а сильна особистість, яка живе за своїми власними законами. Опера на 2 дії «Дон Жуан», В.-А. Моцарт, лібрето Лоренцо да Понте. Виконується італійською мовою з українськими субтитрами. Тривалість – 120 хв,Вікові обмеження – 16+. Диригент-постановник — Юрій Бервецький. Режисер-постановник — Василь Вовкун. Художник-постановник — Тадей Риндзак. Художник костюмів — Оксана Зінченко. Хормейстер — Ірина Коваль. Балетмейстер-постановник — Сергій Наєнко. Вартість квитків 50-600 гривень.
1 грудня о 19:00 !FESTrepublic (вул. Старознесенська, 24-26) представляє концерт гурту «Вагоновожатые». Перший день після осені. Поділимось іржавими цвяхами. Послухаємо новий альбом. Гурт з’явився як дует гітариста Валентина Панюти і вокаліста Антона Слєпакова. Панюта був учасником доволі відомої команди «Lюк», Слепаков – лідером неповторних «…И Друг Мой Грузовик». Вартість квитків 170-300 гривень.
2 грудня о 17:00 Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8) представляє Концерт «Трембіта. Evening prayer». «Вечірня молитва» у виконанні капели «Трембіта». Мистецька програма Evening Prayer допоможе зануритись у неосяжний духовний світ та насолодитись спокоєм вечірньої молитви. Широка палітра музичних барв виконуваних творів чи не найкраще зможе передати емоційну мінливість людської натури з одного боку, а також глибину духовних переживань – з іншого. Сподіваємось, що кожен слухач отримає незабутні враження від почутого, адже на вас чекають шедеври хорової музики від Д. Бортнянського і М. Леонтовича до О. Г’єйло та Е. Ешенвальдса. Хорова капела «Трембіта» – один із найстаріших хорових колективів України, створений у 1939 році на основі легендарного “Львівського Бояна”, історія якого бере свій відлік від 1891 року. Першим керівником «Трембіти» був відомий дириґент Дмитро Котко. Згодом колективом керували такі видатні постаті музичного життя Галичини, як Петро Гончаров, Олександр Сорока, Микола Колесса, Павло Муравський, Володимир Пекар, Ігор Жук. Із 1994 року до хорового складу приєднався камерний оркестр, що дозволило розширити репертуар і виконати такі полотна, як «Велика меса» та «Реквієм» В.А. Моцарта, поема «Кавказ» С. Людкевича та інші. Капела «Трембіта» носить статус заслуженої та була удостоєна Шевченківської премії. Заслужена академічна капела України «Трембіта». Концертмейстер оркестру – Марта Бура. Продюсер проекту – Михайло Перун. Дириґент – Сергій Якобчук. В програмі хорові твори вітчизняних та зарубіжних композиторів (Д.Бортнянського, М.Леонтовича, Г. Гаврилець, Б. Сегіна, Е.Елгара, С. Барбера, Е.Л. Веббера, К. Дженкінса, О. Г’єйло, Е. Ешенвальдса).
2 грудня о 18:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представляє оперу «Дон Жуан». Дон-Жуан – це втілення безрозсудної відваги, кипучої енергії, незнищенного оптимізму і любові до життя. Саме в життєлюбності закладено головний секрет чарівності цього героя. Однак його егоїзм, зневага до законів честі і моралі стають джерелом нещастя для всіх, кого зустрічає Дон-Жуан на своєму шляху. Моцарт підкреслив подвійність, суперечливість Дон-Жуана. Це не просто «покараний розпусник», як в більшості присвячених йому творів, а сильна особистість, яка живе за своїми власними законами. Опера на 2 дії «Дон Жуан», В.-А. Моцарт, лібрето Лоренцо да Понте. Виконується італійською мовою з українськими субтитрами. Тривалість – 120 хв,Вікові обмеження – 16+. Диригент-постановник — Юрій Бервецький. Режисер-постановник — Василь Вовкун. Художник-постановник — Тадей Риндзак. Художник костюмів — Оксана Зінченко. Хормейстер — Ірина Коваль. Балетмейстер-постановник — Сергій Наєнко. Вартість квитків 50-600 гривень.
1-2 грудня Центр архітектури, дизайну та урбаністики «Вежа» (вул. Підвальна, 4) представить виставку «Metropolis. Минулі утопії майбутнього». У новоствореному Центрі відбудеться Львівська репрезентація проекту «Metropolis. Минулі утопії майбутнього», куратором якого виступив Павло Гудімов та арт-центр «Я Галерея», основною темою є погляди візіонерів минулого на майбутнє. Окремим розділом виставки є проекти, присвячені повоєнній реконструкції Хрещатика і Києва загалом, що зберігаються у Національному заповіднику «Софія Київська» та Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного у діалозі з гравюрами Джованні Батіста Піранезі. Виставка вже відбувалася у Києві як спецпроект «Книжкового арсеналу» 2018, де зібрала широке коло зацікавлених, і тепер має на меті донести свої ідеї до львівського глядача. На виставці представлені погляди митців у площині архітектури, винаходів, кіно, ілюстрації та фантазій. Оглянути виставку можна щодня, крім понеділків, 3 12:00 до 18:30. З 8 листопада (Міжнародного Дня Урбаністики) розпочне роботу лекторій в рамках виставки.
1-2 грудня Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представить виставкк «Зузанна Ґінчанка. Тільки щастя – це справжнє життя». Виставка є спробою змалювання особистості й творчості польської поетки єврейського походження – Зузанни Ґінчанки, однієї з найталановитіших, проте недооцінених жінок , що писали у міжвоєнний період. Надзвичайна особистість і творчість Зузанни Ґінчанки представлена архівними матеріалами із колекції Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві, серед яких рукописи та фотографії з приватних альбомів Ґінчанки, а також творами сучасного мистецтва, які в метафоричний спосіб пов’язані з життям і творчістю поетки, що були відібрані кураторами Фонду сучасного польського мистецтва. Експозиція – це спроба передати поетичний світ мовою візуального мистецтва, це поєднання світу образів та слова. Зузанна Ґінчанка – народилася 1917 року в Києві. Походила з родини асимільованих російських євреїв. Після вибуху Жовтневої революції її родина переїхала з Києва до Рівного. Ґінчанка самостійно вивчила польську мову, яку й обрала мовою своєї творчості (хоча вдома розмовляли російською). Дебютувала віршем «Вакаційна учта» (1931) у шкільній газеті польської гімназії у Рівному. У 1934 році її вірш «Граматика» був відзначений на Турнірі молодих поетів, що оголосив часопис “Вядомосці Літерацкі”. Вивчала педагогіку на Гуманітарному факультеті Варшавського університету. Входила у коло скамандритів, товаришувала з Юліаном Тувімом та Вітольдом Ґомбровичем, була постійною гостею знаменитої кав’ярні «Мала Земянська». Публікувалась у часописах «Вядомосці Літерацкі» і «Скамандр», співпрацювала з сатиричним щотижневиком «Шпильки». Після вибуху Другої світової війни втекла до Львова. Під час окупації Львова німецькими військами на поетку донесла Хомінова – економка будинку, яку Ґінчанка увічнила у творі [***] (Non omnis moriar). Зузанні дивом вдалось уникнути арешту, після чого була змушена втекти зі Львова до Варшави, а звідти до Кракова, де й переховувалась. Наприкінці 1943 або на початку 1944 року була заарештована гестапо, страчена у Кракові 1944 року. За життя поетки вийшла лише одна збірка її віршів – «Про кентаврів» (1936).
1-2 грудня Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) представить виставку “Образи Риму в офортах Піранезі”.Виставка вперше познайомить глядачів з творами найвидатнішого гравера італійського мистецтва ХVІІІ ст. Джованні Баттіста Піранезі зі збірки фонду графіки Львівської національної галереї мистецтв. На експозиції представлені офорти з відомого альбому «Види Риму» («Vedute di Roma». 1748-1778), який багаторазово перевидавався як при житті художника, так і після його смерті та приніс граверу європейську славу. «Види Риму» Піранезі – це своєрідні архітектурні капрічо, це фантазії на тему Риму. Зображаючи види міста на своїх гравюрах, художник поєднував реальність з романтичним вимислом: він змінював пропорції та перебільшував масштаби знаменитих будівель, надаючи їм більшої переконливості, міняв їхнє місцезнаходження. Створював нові, часом неможливі в реальності ракурси, в яких велична будівля постає ще більш грандіозною; додавав неіснуючі об’єкти, використовував експресію різких контрастів світла і тіні. Він наче міфологізував кожну будівлю і його Рим ставав грандіознішим, ніж він був насправді. Але при цьому художник завжди залишався точним в передачі деталей і структури зображених будівель, так що його гравюри і досі використовують як ілюстрації в академічних історіях архітектури. За героїчний пафос та дивовижну живописність його офортів, Піранезі назвуть «Рембрандтом руїн і архітектури». Кураторки: Оксана Козинкевич, Галина Райтер за участі Анни Банцекової.
1-2 грудня Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 7) представляє виставку «Українська народна вишивка із колекції Олени та Ольги Кульчицьких». На експозиції Ви зможете оглянути унікальні взірці вишивок із різних етнографічних регіонів Західної України, жіночі вишиті сорочки, які зібрала художниця, акварелі із зображенням народного одягу та фотографії.
1-2 грудня Книгарня «Книжковий Лев» (просп. Шевченка, 14) представить виставку графіки Богдани Давидюк «Спрощення і надбудови». Буквальне прочитання слів часто є повнішим поясненням того, що ж ми насправді кажемо. Або навпаки. Це якась недоречність захована в словах, з якою цікаво
1-2 грудня Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку “Реліквії єврейського світу Галичини”. Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу “Реліквії єврейського світу Галичини”, присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки “Реліквії єврейського світу Галичини” розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.
