На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.
10 листопада о 18:00 Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» (пл. генерала Григоренка, 5) представить вистава «Ніч для жінок». Шестеро безробітних друзів зневірилися в тому, що можуть знайти роботу, – закрився єдиний роботодавець міста – металургійний комбінат. Оголошення в газеті інформує про те, що за вхід в бар, де показують чоловічий стриптиз, кожна дама має викласти 200 доларів. Шалена ідея приходить миттєво… На очах здивованої публіки «робітники від верстату» перетворюються на «аполлонів від стриптизу». П’єса розповідає про життя простих британських робітників – шахтарів та металургів, причому в досить неприкрашеному вигляді. Герої постановки багато п’ють, говорять про жінок та матюкаються. Втім, особливо вульгарні вислови режисер забрав. Автори: Антоні Мак-Картен, Стефан Синклер, Жак Коллар. Режисер–постановник – Ярослав Федоришин. Режисура, сценографія та костюми – Алла Федоришина. У 2001 році вистава була нагороджена вищою театральною премією Франції «Мольєр». Вартість квитків 100 гривень.
10 листопада о 18:00 Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7) запрошує на концерт «Свято оперети». Бенефіс заслуженої артистки України – Маріанни Лаби. О, Її Високість – Оперета! Молода і легковажна кокетка у сукні з прозорих гармоній. Зрозуміла і знайома з дитинства. Справді, оперета – легкий жанр, але не слід її недооцінювати. За невагомістю мелодій приховані вишукані пасажі, цікаві модуляції, глибокі сюжети. Королями оперети заслужено вважають Імре Кальмана та Франца Легара. Ніхто не зміг краще передати колорит і енергетику угорського краю, як ті, в кому вирувала гаряча угорська кров. Колоритні і мелодійні теми пронизують нестримні і запальні мотиви. Пристрасні персонажі. Тонкий та дотепний гумор. Неймовірна естетика історій. Музика цих великих угорців настільки запала до серця усім поціновувачам жанру, що «Сільву», яка вийшла з-під пера Кальмана під час І Світової війни ставили навіть по інший бік фронту. А “Веселу вдову” Легара відразу після прем’єри, за короткий термін поставили у різних театрах світу ще три з половиною тисячі разів! І це за часів, коли ще не було Інтернету! Агов, футбольні фани! А ви знали, що слова гімну ісландських футболістів покладені на тему однієї з оперет Кальмана? Так, оперета – це завжди свято. Це – арії, які ми несвідомо наспівуємо. Коли наш слух ловить знайомі мелодії на устах з’являється мрійлива посмішка, а в очах – бешкетні вогники. Стає тепло і затишно у найпохмуріший день! На бенефісі заслуженої артистки України Маріанни Лаби, у феєричному проекті на вас чекатимуть знайомі з дитинства перлинки з оперет «Сільва», «Принцеса цирку», «Маріца» Імре Кальмана, «Весела вдова», «Циганське кохання» Франца Легара і багато інших.
10 листопада о 19:00 Клуб «Picasso» (вул. Зелена, 88) запрошує на концерт гурту «Рокаш». 10 років на сцені. «Rock-H» або «Рокаш» – український рок-гурт з Мукачева, Закарпаття. Півфіналіст проекту «Свіжа кров» на телеканалі М1. Пісні команди поєднують у собі класику, рок і фольклор, а також спів тільки на закарпатській говірці. Такий музичний стиль музиканти називають по-особливому – subcarpathian rock, а композиції для репертуару групи пише член спілки композиторів і автор симфоній. Вартість квитків 200-500 гривень.
10 листопада о 19:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) запрошує на концерт Тараса Чубая «Світло і сповідь». Вечір лідера гурту «Плач Єремії» Тараса Чубая. Ця зустріч з прихильниками буде присвячена 70-річчу батька музиканта, видатному українському поетові Грицьку Чубаю. Саме на слова поетичного циклу «Сповідь та Світло», Тарас Чубай записав у 2003 році платівку під такою самою назвою. Присвячені ці рядки буди мамі музиканта — Галині Чубай. На честь ювілею пісні сина на верші батька знову лунатимуть у Львівській опері як ода неперервності любові та незламності духу. Вартість квитків 200-950 гривень.
11 листопада о 19:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) запрошує на виуступ «Піккардійської Терції» з програмою «Подорожі Львовом». Легендарна музична формація «Піккардійська Терція» презентує нову програму, присвячену місту Лева, – «Подорожі Львовом». Вартість квитків 200-950 гривень.
11 листопада о 19:00 Кінотеатр «Кінопалац ім. Довженка» (просп. Червоної Калини, 81) запрошує на Концерт Віктора Павліка з програмою Pavlik OverDrive. Влітку 2015 року зібрався гурт, завданням якого було якісно зробити програму з пісень Віктора Павліка за 25 років його творчої діяльності. Програму зробили у стилі поп-хард-рок. І презентували її в одному з київських клубів. Так і був створений гурт Pavlik OverDrive. Були вибрані кращі популярні пісні артиста ще з часів гурту «Анна Марія» і до сьогодення. Відтоді гурт успішно гастролює по країні і за її межами. Виступає на багатьох рок-фестивалях та концертах. Склад гурту Pavlik OverDrive: Віктор Павлік – вокал, Олексій Івченко – лідер-гітара, бек-вокал, Борис Таршис – гітара, бек-вокал, Ілля Чемерис – бас-гітара, Валерій Ліхачов – ударні, Віталій Перепелиця – клавішні.
10-11 листопада Центр архітектури, дизайну та урбаністики «Вежа» (вул. Підвальна, 4) представить виставку «Metropolis. Минулі утопії майбутнього». У новоствореному Центрі відбудеться Львівська репрезентація проекту «Metropolis. Минулі утопії майбутнього», куратором якого виступив Павло Гудімов та арт-центр «Я Галерея», основною темою є погляди візіонерів минулого на майбутнє. Окремим розділом виставки є проекти, присвячені повоєнній реконструкції Хрещатика і Києва загалом, що зберігаються у Національному заповіднику «Софія Київська» та Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного у діалозі з гравюрами Джованні Батіста Піранезі. Виставка вже відбувалася у Києві як спецпроект «Книжкового арсеналу» 2018, де зібрала широке коло зацікавлених, і тепер має на меті донести свої ідеї до львівського глядача. На виставці представлені погляди митців у площині архітектури, винаходів, кіно, ілюстрації та фантазій. Оглянути виставку можна щодня, крім понеділків, 3 12:00 до 18:30. З 8 листопада (Міжнародного Дня Урбаністики) розпочне роботу лекторій в рамках виставки.
10-11 листопада Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представить виставку «Істина вина». Зібрання Галереї налічує десятки творів, які прямо чи опосередковано висвітлюють тему «людина і вино». Живопис, дібраний до виставки, презентує широку панораму дотичних до цієї теми почуттів, переживань, ідей, норм, вироблених різними культурними традиціями і віддзеркалених митцями. Тож у вдібраних полотнах йдеться про переживання і прагнення задоволення, щастя, досконалости, любови, приязні. Ці наріжні для людини теми митці кодували в образах богів, міфічних героїв, а також володарів – носіїв земного щастя та представляли, зокрема, в розмаїтих сценах бенкетів. Широке осмислення хмільних традицій та пов’язаного з ними чуттєвого і духовного досвіду відображене у творах, з якими ви познайомитесь на виставці.
10-11 листопада Українське мистецтво ХХ ст. Відділ НМЛ ім. Андрея Шептицького (вул. Драгоманова, 42) представить виставку «Богдан Сойка. Художник з Янова». Богдан Сойка (1938 – 2018) – український художник-живописець, монументаліст, представник мистецької групи Романа Сельського та Карла Звіринського. Член Національної спілки художників України. Автор монументальних і декоративних творів, портретів, сюжетних композицій, пейзажів, натюрмортів, образів. У його творах виявляється стилістична манера, яка була сформована під впливом львівської академічної школи. У малярстві художник звертався не лише до певних аспектів свого мистецького методу інтуїтивно, а й розкривав стилістичну манеру. У традиційному форматі та способі спілкування з навколишнім світом виокремлював власне чуттєво-емоційне враження. Його творчість – це постійні пошуки прекрасного. Цей творчий метод складав його життя.
10-11 листопада Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представить виставкк «Зузанна Ґінчанка. Тільки щастя – це справжнє життя». Виставка є спробою змалювання особистості й творчості польської поетки єврейського походження – Зузанни Ґінчанки, однієї з найталановитіших, проте недооцінених жінок , що писали у міжвоєнний період. Надзвичайна особистість і творчість Зузанни Ґінчанки представлена архівними матеріалами із колекції Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві, серед яких рукописи та фотографії з приватних альбомів Ґінчанки, а також творами сучасного мистецтва, які в метафоричний спосіб пов’язані з життям і творчістю поетки, що були відібрані кураторами Фонду сучасного польського мистецтва. Експозиція – це спроба передати поетичний світ мовою візуального мистецтва, це поєднання світу образів та слова. Зузанна Ґінчанка – народилася 1917 року в Києві. Походила з родини асимільованих російських євреїв. Після вибуху Жовтневої революції її родина переїхала з Києва до Рівного. Ґінчанка самостійно вивчила польську мову, яку й обрала мовою своєї творчості (хоча вдома розмовляли російською). Дебютувала віршем «Вакаційна учта» (1931) у шкільній газеті польської гімназії у Рівному. У 1934 році її вірш «Граматика» був відзначений на Турнірі молодих поетів, що оголосив часопис “Вядомосці Літерацкі”. Вивчала педагогіку на Гуманітарному факультеті Варшавського університету. Входила у коло скамандритів, товаришувала з Юліаном Тувімом та Вітольдом Ґомбровичем, була постійною гостею знаменитої кав’ярні «Мала Земянська». Публікувалась у часописах «Вядомосці Літерацкі» і «Скамандр», співпрацювала з сатиричним щотижневиком «Шпильки». Після вибуху Другої світової війни втекла до Львова. Під час окупації Львова німецькими військами на поетку донесла Хомінова – економка будинку, яку Ґінчанка увічнила у творі [***] (Non omnis moriar). Зузанні дивом вдалось уникнути арешту, після чого була змушена втекти зі Львова до Варшави, а звідти до Кракова, де й переховувалась. Наприкінці 1943 або на початку 1944 року була заарештована гестапо, страчена у Кракові 1944 року. За життя поетки вийшла лише одна збірка її віршів – «Про кентаврів» (1936).
10-11 листопада Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) представить виставку «Малярство» Володимира Богуславського Це друга персональна виставка відомого львівського живописця у залах Галереї. Перша виставка під назвою «Синє» відбулась 2014 року. Окрім того, роботи митця брали участь у тематичних виставках Галереї «Сутінки» (2013) та «Світ кота» (2015). На цьогорічній виставці «Малярство» будуть репрезентовані різні роботи автора, в тому числі й картини останніх років, які демонструватимуться вперше. Володимир Богуславський працює практично у всіх жанрах живопису – це натюрморти, портрети, пейзажі, абстрактні композиції. Митець, незважаючи на великий стаж творчості, є у постійному пошуку і експерименті. Богуславський не просто художник, він художник-філософ, мислитель, інтелектуал і споглядач. Проте сам митець зазначає, що його роботи самі говорять за себе, тому вважає зайвим ускладнювати їх сприйняття мистецтвознавчими концепціями чи тлумаченнями. Це дає можливість глядачам самостійно вести творчий діалог з роботами Володимира Богуславського і знайти в них щось своє і, таким чином, бути співтворцем.
10-11листопада Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку “Реліквії єврейського світу Галичини”. Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу “Реліквії єврейського світу Галичини”, присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки “Реліквії єврейського світу Галичини” розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.
10-11 листопада Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 7) представляє виставку «Українська народна вишивка із колекції Олени та Ольги Кульчицьких». На експозиції Ви зможете оглянути унікальні взірці вишивок із різних етнографічних регіонів Західної України, жіночі вишиті сорочки, які зібрала художниця, акварелі із зображенням народного одягу та фотографії.
10-11 листопада Мистецька галерея Гері Боумена (вул. Наливайка, 18) представить виставку Володимира Патика «Людина, що народилась з пензлем в руці». Його виражальні засоби на відкритій поверхні: експресія, потужність кольору, виразність лінії, розкіш вільної композиції, знаковість форми, невичерпна образна фантазія, точність спостереження, органічність живописної структури, свобода володіння матеріалом, висока професійна майстерність, лапідарна легкість виконання. За оптимістичним, бадьорим, просякнутим свободою й світлоносністю фасадом Патикових творів потай стоїть невідступна потуга спротиву апатії, втомі, занепаду, поразці, капітуляції, краху. Патик послідовно обстоює цінність перемоги, уповні по-філософськи презентуючи цю перемогу єдиним дійсно вартісним смислом життєвої драми, панацеєю супроти усякої екзальтації, манірності, занепадництва.
10-11 листопада Книгарня «Книжковий Лев» (просп. Шевченка, 14) представить виставку графіки Богдани Давидюк «Спрощення і надбудови». Буквальне прочитання слів часто є повнішим поясненням того, що ж ми насправді кажемо. Або навпаки. Це якась недоречність захована в словах, з якою цікаво працювати.
