На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.
12 травня о 12:00, 14:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представить виставу «Веселі ведмежата». Чого тільки не виробляють ці кумедні ведмежата Топ і Топочка. Та найбільше захоплення у малечі викликають мильні бульбашки, що їх ведмежата вправно пускають до залу. «А як ляльки можуть їсти вермішель?» – дивується дітвора. Творці вистави намагаються у звичному знайти незвичне, дофантазувати у виставі те, чого немає в п’єсі, дивувати і тішити свого глядача. Веселе музичне оформлення, чарівні ляльки, цікавий одяг сцени – все підкреслює емоційне сприйняття маленьких глядачів. А.Поліванова, переклад С. Якимової. Постановка – О. Новохацького. Художники – О. Городецька, Е. Босович. Музика – М. Вікторов. Вартість квитків 45 гривень.
12 травня о 12:00, 14:00 Львівський академічний обласний театр ляльок (пл. Данила Галицького, 1) представить виставу «Наш веселий Колобок». Широковідома народна казка про Колобка стала основою для створення цієї вистави. В ній герой намагається пізнати таємниці навколишнього світу. Саме він, цей світ, здається йому таким прекрасним тому, що на його думку, в ньому все живе має жити у мирі та злагоді. Проте перші його зустрічі із Ведмедем, Вовком, Лисицею а головне із Їжаком дозволяють Колобку наочно пересвідчитись у тому, що дружба – це робити добро ближньому. Вірним і надійним другом для Колобка стає Їжак. Саме він допомагає герою провчити підступних і свавільних Ведмедя, Вовка і хитру Лисицю, чим і доводить, що справжня дружба завжди допомагає у біді. Казка на 2 дії. Для дітей віком 3-5 років. Вартість квитків 40-50 гривень.
12 травня о 18:00 Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1) представить виставу Вистава «Марія Заньковецька». Перша постановка вистави «Марія Заньковецька» була презентована 1972 року і не зникала з репертуару театру 22 роки. Вистава стала своєрідною творчою візитівкою заньківчан на багато років. Здавалося з примітивно біографічної п’єси неможливо зробити цікаву виставу. Виявилось можна! Дума на 2 частини. Тривалість – 03:00. Прем’єра – 11 Листопада 2017 року. Режисер-постановник – Федір Стригун. Художник-постановник – Олександр Оверчук. Режисер – Таїсія Литвиненко. Асистент режисера – Юрій Чеков. Музичне оформлення – Сестри Тельнюк. Пластика – Олена Балаян. Хормейстер – Тетяна Когут. Помічники режисера – Михайло Рудко, В’ячеслав Жуков, Костянтин Шелест. Вартість квитків 40-200 гривень.
12 травня о 19:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представить виставу «Півонієвий ліхтар» Переплетіння любовної історії з елементами трилера та іншими незбагненними фантазіями. Все тут логічно, естетично вишукано, емоційно-вражаюче. Вистава для дорослих, тривалість 1 год. 20 хв. За твором Саньютей Енте, переклад Аркадія Стругацького, опосередкований переклад Вікторії Садової. Автор ідеї, режисер-постановник – Олег Новохацький. Художник-постановник – Олена Городецька. Вартість квитків 60 гривень.
13 травня о 12:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представить балет «Білосніжка та семеро гномів». В одній далекій країні жили король і королева. Народилася в них донечка. Губки червоні, волосся чорне, білолиця, як сніг. То й назвали її Білосніжкою. Коли королева померла, король одружився вдруге – з гарною, але злою жінкою. Діти завжди захоплені пригодами героїв, а дорослі побачать молодих талановитих виконавців у новій барвистій виставі – в казці для дітей і дорослих зі щасливим кінцем. Прекрасна музика, хореографія, чарівні декорації та сцецефекти, дорогі костюми, яскраві персонажі. Балет на 2 дії на музику польського композитора Богдана Павловського. Лібретто І.Храмова за мотивами казки братів Грімм. Балетмейстр-постановник – Ігор Храмов. Диригент-постановник – Юрій Бервецький. Художник-постановник – Ярослав Бринь. Художник костюмів – Жанна Малецька. Вартість квитків 40-300 гривень.
13 травня 2018, 12:00, 14:00, 16:00 Львівський академічний обласний театр ляльок (пл. Данила Галицького, 1) представить виставу «Таємниця Лісовичка». Чи ви бачили коли-небудь лісовиків? А чи знаєте ви, що вони бувають і дуже добрими і досить злими? Ця історія якраз про таких різних братів-лісовиків та маленьку Дівчинку, яка заблукала в темному-темному лісі. І попри спроби злюки Карузлика, таємничий інструмент його брата Хохлика допоможе поставити все на свої місця. П’єса – Сергій Ковальов. Режисер – Володимир Підцерковний. Художниця – Каріна Чепурна. Вартість квитків 35-50 гривень.
13 травня о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) представить виставу «Дихання». Чим є стосунки в теперішньому часі і світі з його катастрофами, ритмами, ринковими пропозиціями і попитом на все нове? Чому двоє несподівано прагнуть простого, але незмірно великого і величного: спільно дати життя новій людині і взяти за це відповідальність? Перед ким, зрештою, мають відповідати: перед планетою, що буде обтяжена ще одним організмом, який споживає, забруднює, вичерпує, чи суспільством, що потребує «вартісних» людей, або ж одні перед перед одним, бо ця нова людина в своєму організмі зшиє їх навіки? Режисер – Євген Худзик. Художник сценічного простору – Сергій Савченко. Художниця костюмів – Юлія Рибка. Художниця світла – Олеся Правдивець. Вартість квитків 150-200 гривень.
12-13 травня Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) представяє виставку «Реліквії єврейського світу Галичини». Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу «Реліквії єврейського світу Галичини», присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини. Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу. Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР. Експозиція виставки «Реліквії єврейського світу Галичини» розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше. Проект відбувся за фінансової підтримки Всеукраїнського благодійного єврейського фонду Хесед-Ар’є та Центру єврейських студій Університету Норсвестерн ім. Родини Краунів.
12-13 травня Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представить виставку «Золота симфонія епохи». Унікальність виставкового проекту полягає не тільки у представленні предметів з дорогоцінного металу вишуканої обробки, а і у композиційно представленій експозиції, яка відображає суспільне та духовне життя тогочасного суспільства.Презентовані експонати дають можливість творчо осмислювати продукт синтезу давніх культур народів, що населяли Причорноморські степи на межі VI-І ст. до н. е., сформували особливу культуру й зробили вагомий внесок у світове надбання, а також вирішують ряд освітніх і просвітницьких завдань, знайомлячи відвідувачів з міфологією античного світу Північного Причорномор’я.
12-13 травня Мистецька галерея «Зелена Канапа» (вул. Вірменська, 7) представить виставку живопису Дениса Струка «Поліфонія». Львівський художник Денис Струк, відомий також як автор інсталяцій з гутного скла, представляє персональну виставку живопису «Поліфонія». Лінії і стовпи електропередач, просвіт сонця в сплетінні гілок дерев, відображення сонячних бліків у воді, навіть жіноче тіло Струк зобразив яскравим зеленим кольором. Все наповнене сміливими кольорами, що як і в музичній поліфонії мають самостійне значення, зберігаючи рівноправність. Близько 20-ти олійних полотен створених протягом останніх 2 років є дуже промовистими своїми тонкими емоційними враженнями переданими за допомогою пульсуючого кольору. В поліфонії візуального ряду, який побачимо на цій виставці зазвучать абстрактні полотна, пейзажі вирвані з швидких імпульсів отриманих під час подорожей.
12-13 травня Галерея сучасного сакрального мистецтва «IconArt» (вул. Вірменська, 26) представляє виставку Уляни Нищук «Ребро Адама». Уляна Нищук працює у станковому, монументальному і сакральному живописі.
12-13 травня на стадіоні «Арена Львів» (вул. Стрийська, 199) відбудеться велогонка «Х Тур Галичини» Ювілейна багатоденна шосейна велогонка «Х Тур Галичини» у 8-ми категоріях учасників в три етапи: пролог, групова гонка та роздільна гонка. Запрошуються діти та дорослі спортсмени, а також чоловіки та жінки аматори та ветерани.
12-13 травня Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20) представляє Виставку Петра Антипа «Богиня степу». Виставка є продовженням першого етапу проекту «Амазонка – богиня степу» у київському Національному музеї Тараса Шевченка (квітень, 2017). Доповнений новими живописними і скульптурними творами, циклом робіт малої пластики й графічною серією «Амазонки» (2017 – 2018), проект не лише продемонструє широкий діапазон візуально-образних форм і нові грані творчості художника, а насамперед представить її як цілісне явище. Єдність його виявляється як в суто технічних прийомах і манері зображення (монументальності, графічності, поєднанні геометрії (стереометрії в пластиці) та антропоморфності, комбінаториці форм, кольорів і світлотіньових контрастів), так і в концептуальній складовій робіт, які наче пуповиною зв’язуть різні царини мистецтва Петра Антипа. Художник звертається до колективної пам`яті й актуалізації культурних смислів, накопичуваних у надрах колективного підсвідомого впродовж століть і навіть тисячоліть. Головний «герой» проекту – міф, як один із носіїв-репрезентантів культурної пам’яті й водночас як позачасова модель, що стає джерелом індивідуальної міфотворчості художника. Йдеться про автохтонну, відому нам за античними джерелами (оповідання Геродота про Велику Скіфію), міфологічну спадщину. Так, на початку 2010-х років, наче в передчутті майбутніх подій в країні, у творчості Антипа з’являється архетип амазонки. Згодом він еволюціонує від переживання особистісної трагедії в картині «Пе́нтесілея, Ахіллес і Терсіт» (2012) до узагальненого образу володарки степу (з 2014): недарма вона – «богиня» в інтерпретації автора. У 2017 році художник повертається до індивідуального характеру й більшої інтимності, зокрема, через серію портретів і рисунків на еротичну тематику.
12-13 травня Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20). Представить виставку «Іван Проців. Малярство. Графіка». Іван Проців – представник сучасного образотворчого мистецтва, творчість якого помітною сторінкою увійшла як в історію української культури, де посідає чільне місце, так і в контекст європейської. Його мистецький доробок – це особливий світ художніх образів, діапазон звучання яких яскравий і багатогранний. Він не перестає вражати своєю духовною наснаженістю, широтою і майстерністю охоплення явищ буття, безмежністю інтерпретацій, неповторністю формально-пластичних ознак, особливою (авторською) технікою.
12-13 травня Палаці Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) триває виставка «Венеція – стан душі». Живопис, графіка, книги і декоративно-прикладне мистецтво італійських майстрів XVI-XIX ст. зі збірок найбільших музеїв України. Твори найкращих ведутистів Гварді, Белотто, Карлеваріса, Каналетто вражають рівнем майстерності. Портретна галерея захоплює глибиною характеристик, віртуозністю виконання, адже ці образи вийшли з-під пензля Паоло Веронезе, П’єтро делла Веккіо та інших.
12-13 травня Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представляє виставку Андрія Боярова Copy/Past. У цьому виставковому проекті Андрій Бояров вдається до практики апропріації, щоб звернути увагу на проблеми вивчення та збереження архівів митців та фотографів, які працювали у Львові у першій половині ХХ століття. «Роботи, використані у цьому проекті, – авторські. Вони належать непересічним діячам передвоєнної львівської сцени нових тоді медіа – фотографії і фільму. Серед них Яніна Мєжецка, Вітольд Ромер, Ное Лісса та Владислав Беднарчук. Незважаючи на те що рівень їхніх творів знаходився у співголоссі з тогочасними глобальними модерністичними пошуками, локально статусу «митців» вони фактично не мали, і не мають до тепер. Під визначення «аматорів» (навіть у найкращому значенні) вони також не підпадають, а найчастіше їхня освіта і професійна діяльність перебувала поза художніми аспіраціями. Я збільшую їхні праці, у порівнянні з оригіналами, але, напевно, не перебільшую – в стосунку до (не)належного тепер їм місця світових гравців у локальній історії мистецтв», – наголошує художник. Виставка COPY/PAST є частиною програми Міського медіаархіву «[роз]Архівування», що покликана популяризувати та актуалізувати проблематику архівної спадщини серед громадськості і використовувати архівні матеріали у неакадемічних формах та форматах.
12-13 травня Музей Пінзеля (пл. Митна, 2) представить виставку однієї картини: «Гуцульська богоматір» Казимира Сіхульського. Автор – один із найвідоміших художників-львів’ян польського походження, чия творчість припадає на першу половину ХХ століття й у переважній своїй більшості відображає природу, життя та звичаї жителів Гуцульщини. Захоплений художник відкривав для культурно-мистецького загалу Європи яскравий і барвистий світ української Гуцульщини, передаючи його вишуканими й експресивними засобами сецесійного малярства. Пропонований увазі відвідувачів знаменитий триптих «Гуцульська Богородиця» (1914) розкриває найвищий рівень професійної майстерності художника. Автор часто використовує форму триптиху для представлення сцен сакрального характеру, які не призначалися для розміщення у вівтарі. У серединній частині триптиху Богородиця з дитиною на руках зодягнені в барвистий гуцульський стрій. У бокових частинах дівчата-гуцулки з хрестом і глечиком. Цей триптих має ще іншу назву «Поклоніння пастушків».
