На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.
13 жовтня о 19:00 в кінотеатр «Кінопалац ім. Довженка» (просп. Червоної Калини, 81) відбудеться концерт Familia Perkalaba. Перкалаба – музичний гурт з Івано-Франківська, що з’явився у далекому 1998 році. Як відомо, назва його походить від гуцульського села, що на межі Франківщини, Чернівецької області та Румунії. Не так давно гурт відзначив свою річницю, трохи змінив склад, а відтоді і назву – тепер це Familia Perkalaba. Восьмеро музикантів створюють музику у стилі, яку музиканти самі називають urban-roots, однак навряд чи усе різнобарв’я музичних напрямів і стилів у творчості Familia Perkalaba можна вмістити в одне визначення. Останній альбом Familia Perkalaba «Tribute to Gutzul Sound System», – це унікальний проект, аналогів якого в Україні ще не було. Тридцять два артисти з п’яти країн (Україна, Польща, Німеччина, Білорусь, Росія) об`єдналися, щоб створити це справжнє свято музики для своїх прихильників. Серед них – dakhabrakha, Dakh Daughters, Zapaska, GrozovSka Band, Куку Шанель, Юрій Андрухович і Karbido, RotFront – Emigrantski Raggamuffin Kollektiv, НОМ та багато інших талановитих музикантів. Концертна програма Familia Perkalaba – це черговий надреальний трансовий меседж Оркестру Радості і Щастя з тієї дороги життя на якій існують музиканти. Нові речі, поряд з свіжими незвичними версіями старих бойовиків є свідченням присутності постійно ЖИВОГО в екзистенційному людей з Familia Perkalaba. Варто занирнути до дна в ці драматичні глибини хоча б для того, що коли енергія і харизма Оркестру Радості і Щастя винесе наверх під небо, ти відчуєш справжній смак повітря там де Горрри…Вартість квитків 100-280 гривень.
13 жовтня о 20:00 в Хмільномі домі Роберта Домса (вул. Клепарівська, 18) Гурт «Цвях» презентує альбом «Кікімора». «Цвях» презентує пісні з альбому «Кікімора», а також свої нові роботи. Заснована у 2014 році група за допомогою своєї музики прагне нагадати українцям про їхнє походження, рідну домівку та стародавню культуру. Тексти їхніх пісень експресивні, вони заставляють слухача повірити в казку та дають підґрунтя для роздумів про сенс буття і життєві цінності. Вже цієї осені через казкові, ліричні та побутові мотиви, знайомі усім з дитинства ми відкриємо Вам нову, якісну, сучасну українську музику, яка точно вам сподобається. Вхід вільний.
14 жовтня о 19:00 Кінотеатр «Кінопалац ім. Довженка» (просп. Червоної Калини, 81) представить Концерт Наталки Карпи. Наталка Карпа – відома українська співачка, заслужена артистка України, що регулярно презентує нові хіти, львів`янка, котра на даний час мешкає у Києві, повертається у рідне місто з концертом. Неперевершена Наталка заспіває як свої найкращі та добре знані пісні, так і нові композиції: «Калина», «Сонцезалежна», «Літо, літо», «Хіт», «Плюс один», «Вірна» та чимало інших. На Вас чекають шалений драйв та глибока ліричність української душі. Вартість квитків 200-450 гривень.
13-14 жовтня Книгарня «Книжковий Лев» (просп. Шевченка, 14) представить виставку графіки Богдани Давидюк «Спрощення і надбудови». Буквальне прочитання слів часто є повнішим поясненням того, що ж ми насправді кажемо. Або навпаки. Це якась недоречність захована в словах, з якою цікаво працювати.
13-14 жовтня Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20) представить виставку «Ікони риботицьких майстрів». Виставка присвячена творчості одного осередку майстрів церковного мистецтва, який знаходився у містечку Риботичі поблизу Перемишля на українській етнографічній території Надсяння (тепер — Польща). На виставці представлено понад 100 ікон цих майстрів. Риботицькі майстри були активними у 1670-ті –1750-ті рр., працюючи над оздобленням не тільки навколишніх церков, а й доволі віддалених від Риботич храмів на Лемківщині, Західній Бойківщині, Любачівщині, Закарпатті. Насьогодні територія, звідки загалом походять твори риботицьких майстрів належить до складу чотирьох держав: України, Польщі, Словаччини та Угорщини. Географія походження творів, представлених на виставці охоплює Бойківщину, Надсяння та Лемківщину. Більшість ікон експонуються вперше. Риботицькі майстри мали велику популярність серед місцевого населення і виразну упізнавану манеру малярства. В документах описів церков XVIII ст. Перемиської єпархії знаходимо часті згадки про ікони «риботицької роботи». Ці майстри мали улюблені теми та образи, які вони представляли на своїх іконах. Унікальними в українському мистецтві є ікони Різдва Христового з історією дитинства, які відомі лише за творами риботицьких майстрів. Виставка має на меті показати у чому полягає особливість ікон риботицьких майстрів, чому їхні твори були такими популярними, виявити як розвивалася діяльність осередку та розказати про українську історію Риботич.
13-14 жовтня Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представить виставку “Золота симфонія епохи”. Унікальність виставкового проекту полягає не тільки у представленні предметів з дорогоцінного металу вишуканої обробки, а і у композиційно представленій експозиції, яка відображає суспільне та духовне життя тогочасного суспільства. Презентовані експонати дають можливість творчо осмислювати продукт синтезу давніх культур народів, що населяли Причорноморські степи на межі VI-І ст. до н. е., сформували особливу культуру й зробили вагомий внесок у світове надбання, а також вирішують ряд освітніх і просвітницьких завдань, знайомлячи відвідувачів з міфологією античного світу Північного Причорномор’я.
13-14 жовтня Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку “Реліквії єврейського світу Галичини”. Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу “Реліквії єврейського світу Галичини”, присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки “Реліквії єврейського світу Галичини” розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.
13-14 жовтня Українське мистецтво ХХ ст. Відділ НМЛ ім. Андрея Шептицького (вул. Драгоманова, 42) представить виставку «Роман Сельський. Живопис. Графіка». Ретроспективна виставка малярства і графіки Романа Сельського з нагоди 115-ї річниці від дня народження художника. В експозиції представлено понад півсотні живописних та графічних робіт з фондових зібрань Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Виставка покликана вшанувати одного з найбільш знакових мистців та підкреслити його особливе значення для сучасної української культури, загалом, і творення обличчя львівської малярської школи 1930-х-1970-х років, зокрема. Роман Сельський (1903–1990) – видатний український живописець, графік, педагог, організатор та учасник мистецького життя Львова середини – другої половини ХХ століття. Він прагнув перебувати в епіцентрі мистецького життя, гуртував довкола себе молодь, виховував у ній вміння спостерігати, пізнавати світ та захоплюватись ним. Малярство Романа Сельського увібрало в собі прогресивні набутки мистецьких шкіл Європи (Париж, Краків), інтерпретовані на фундаменті духовної спадщини української художньої культури з її скарбницею давнього іконопису та народного мистецтва.
