14 квітня о 12:00, 14:00 Львівський академічний обласний театр ляльок (пл. Данила Галицького, 1) представить виставу «По щучому велінню». Жили-були собі два брати. Молодший Хома був розумний, кмітливий і добрий. Він завжди допомагав батькам і ніколи з ними не сперечався. А старший, Гаврило, був ледачий і хитрий. Він весь час дражнив молодшого брата і всім навколо розказував, ніби Хома ледащо нерозумне. Всі ображали Хому, всі його сварили. Та ось одного дня пішов Хома до річки та спіймав чарівну рибу-щуку. Ой, що тут почалося! Як Хома почав жити-поживати… М. Кропивницький, казка на 2 дії. Для дітей віком від 5 років. Тривалість вистави – 45 хв. Вартість квитків 35-50 гривень.
14 квітня о 12:00, 14:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представить виставу «Пустотливе жабеня». Зворушлива, мила та смішна історія про маленьке жабеня, яке відкриває для себе, крок за кроком, світ наповнений пригодами.Вистава за віршованою казкою Тамари Коломієць дітей від 3 років. Режисерка – Надія Крат. Художниця – Ліна Калініч. Вартість квитків 45 гривень.
14 квітня о19:00 Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки (вул. Городоцька, 36) представить виставу «Боженька». Вистава про політичні маніпуляції та спекуляції на релігійних почуттях. Щоб нікого не образити – дія перенесена в ліс і розгортається серед звірят. Але ніщо людське їм не чуже: домінування та експлуатація, анархізм, сексуальні субкультури, квазірелігійні переконання, численні страхи. Страх іншості, страх правди, страх пізнання, страх бути собою, страх любити. Страх змушує ховатись. Страх змушує мовчати. Однак, найкраща зброя проти страху – це сміх. Тому ми називаємо це комедією і запрошуємо сміятись разом з нами – чим голосніше, тим краще. Алегорична комедія, 16+.Тривалість – 2 години з антрактом. П’єса – Валерій Пєчєйкін ,переклад – Оксана Данчук. Режисура, сценографія – Ігор Білиць. Костюми – Олена Курдюкова. Хореографія і пластика – Нінель Збєря. Світло – Андрій Чайковський. Музика – Юрій Смірнов. Вартість квитів 80-150 гривень.
14 квітня о 18:00 Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1) представить виставу «Дама з камеліями». Жінка – це вогонь і лід, спокуса і лагідність водночас. Вона – це первинний поклик природи, який ув’язнений в суспільних правилах та нормах. Пізнати грані жіночої душі просто неможливо, адже вана майстерно приховує правду про себе. Жінка щоранку перед дзеркалом одягає маски, які личитимуть їй і не викажуть жодного болю, що глибоко проник у серце і мучить потаємні куточки душі. “Дама з камеліями” – це історія про одну з масок, яку одягає жінка, щоб вижити у жорстокому світі чоловіків. Доля куртизанки – мати все, залишаючись ні з чим. У шаленому танці переплелися: кохання, гроші, обов’язок, прагнення щастя та жорстока реальність, яка ніколи ні перед чим не зупиняється. Вишукані жінки, що шукають загублену, колись у раю, любов та чоловіки, що прагнуть насолоди, адже пам’ятають п’янкий смак грішного плоду. А ще… ще промінь чистого кохання, яке не має права існувати, бо є абсурдним за своєю природою. Адже важко повірити у те, що грішна жінка може віддавати і не просити нічого, окрім почуття, що дає крила. Почуття, що змушує небо і землю мінятися місцями. “Дама з камеліями” – це легенда про людей, що живуть в імлі аромату п’янкої квітки. Режисер-постановник – Федір Стригун. Режисер – Таїсія Литвиненко. Художник-постановник – Людмила Боярська. Пластика – Олена Балаян. Помічники режисера – Костянтин Ткаченко, Михайло Рудко. Вартість квитків 40-150 гривень.
14 квітня о 18:00 Перший театр (вул. Гнатюка, 11) представить виставу «Крила ангела». Вистава про всеосяжну любов, про близькість людей, світів, сердець. Це внутрішній монолог жінки, яка любила і втратила. Вистава про ілюзії, перевтілення та про щиросердну силу здатну проникати в простір і час. В кожного із нас своя історія, кожен із нас переживає певні етапи і періоди у житті теж по-своєму. Ще одна цікава і дуже глибока історія людини і її кохання обрамлена у жанр театральної імпровізації, за допомогою якого ви зможете побачити перевтілення людини на сцені. Під час вистави ви станете учасником чайної церемонії, що допоможе вам проникнути та відчути цю історію ще глибше. У виставі є все – світи, люди, життя, смерть та найпрекрасніша елегія створена людиною… Театральна імпровізація за твором Ясунарі Кавабати «Елегія». Тривалість вистави – 1 год. 10 хв. Режисер – Олена Крилова. Художник – Дарія Зав’ялова.Вартість квитків 70 гривень.
14 квітня о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) прелставить «Ножі в курях, або Спадок мірошника». Вистава за п’єсою сучасного шотландського драматурга Девіда Гарровера «Ножі в курях». Переклад з англійської – Ірина Трудолюбова. Режисер – Володимир Кучинський. Художник – Володимир Стецькович. Художник з костюмів – Юлія Рибка
14 квітня о 19:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представить виставу «Півонієвий ліхтар». Переплетіння любовної історії з елементами трилера та іншими незбагненними фантазіями. Все тут логічно, естетично вишукано, емоційно-вражаюче. Вартість квитків 60 гривень.
15 квітня о 12:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представить балет «Білосніжка та семеро гномів». В одній далекій країні жили король і королева. Народилася в них донечка. Губки червоні, волосся чорне, білолиця, як сніг. То й назвали її Білосніжкою. Коли королева померла, король одружився вдруге – з гарною, але злою жінкою.Діти завжди захоплені пригодами героїв, а дорослі побачать молодих талановитих виконавців у новій барвистій виставі – в казці для дітей і дорослих зі щасливим кінцем. Прекрасна музика, хореографія, чарівні декорації та сцецефекти, дорогі костюми, яскраві персонажі.Балет на 2 дії на музику польського композитора Богдана Павловського. Лібретто І.Храмова за мотивами казки братів Грімм. Балетмейстр-постановник – Ігор Храмов. Диригент-постановник – Юрій Бервецький. Художник-постановник – Ярослав Бринь. Художник костюмів – Жанна Малецька. Вартість квитків 40-300 гривень.
14-15 квітня Палаці Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) триває виставка «Венеція – стан душі». Живопис, графіка, книги і декоративно-прикладне мистецтво італійських майстрів XVI-XIX ст. зі збірок найбільших музеїв України. Твори найкращих ведутистів Гварді, Белотто, Карлеваріса, Каналетто вражають рівнем майстерності. Портретна галерея захоплює глибиною характеристик, віртуозністю виконання, адже ці образи вийшли з-під пензля Паоло Веронезе, П’єтро делла Веккіо та інших.
14-15 квітня Львівський історичний музей. Музей скла (пл. Ринок, 2 / вхід з вул. Ставропігійської) запрошує на виставку художнього скла в рамках Першої премії проф. А. Бокотея. На участь у конкурсі подали свої твори 28 представників молодої генерації львівської школи художнього скла. Це випускники та студенти єдиної в Україні кафедри художнього скла. Представлені роботи виконані протягом 2016-2018 рр. у довільній техніці.Лауреат І премії отримає змогу участі у ІІ Міжнародній конференції художників-склярів у м. Нінбо, КНР (покриття витрат на подорож та побут на території Китаю). Переможці ІІ та ІІІ премії отримають грошові винагороди у розмірі 20 000 грн та 10 000 грн. відповідно. Конкурсні роботи всіх трьох переможців увійдуть у колекцію Музею скла в Нінбо, КНР.
14-15 квітня Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку «Реліквії єврейського світу Галичини». Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу «Реліквії єврейського світу Галичини», присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки «Реліквії єврейського світу Галичини» розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.
14-15 квітня Музей Пінзеля (пл. Митна, 2) представить виставку однієї картини: «Гуцульська богоматір» Казимира Сіхульського. Автор – один із найвідоміших художників-львів’ян польського походження, чия творчість припадає на першу половину ХХ століття й у переважній своїй більшості відображає природу, життя та звичаї жителів Гуцульщини. Захоплений художник відкривав для культурно-мистецького загалу Європи яскравий і барвистий світ української Гуцульщини, передаючи його вишуканими й експресивними засобами сецесійного малярства. Пропонований увазі відвідувачів знаменитий триптих «Гуцульська Богородиця» (1914) розкриває найвищий рівень професійної майстерності художника. Автор часто використовує форму триптиху для представлення сцен сакрального характеру, які не призначалися для розміщення у вівтарі. У серединній частині триптиху Богородиця з дитиною на руках зодягнені в барвистий гуцульський стрій. У бокових частинах дівчата-гуцулки з хрестом і глечиком. Цей триптих має ще іншу назву «Поклоніння пастушків».
14-15 квітня у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) триватиме виставка «БойчукІЗМ». На виставці представлені твори Михайла Бойчука та його учнів: Євгена Сагайдачного, Антоніни Іванової, Софії Налепинської-Бойчук, Миколи Касперовича, Миколи Федюка, Ярослави Музики, Охріма Кравченка. Михайло Бойчук прагнув створити «нове українське мистецтво», що мало б під собою багате підґрунтя, прагнув відродити його від «самого кореня». Таким початком-коренем він вбачав іконопис періоду Київської Русі та Візантії. Проте використовуючи стилістичні та техніко-технологічні прийоми тих далеких часів – його «нове» мистецтво було навдивовижу сучасним, зрозумілим пересічній людині. Його сила полягала у стилізації чи навіть дещо буквалізації певних образів, уникаючи приземленості та буденної вульгаризації.
