На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.
15 грудня о 12:00, 14:00, 16:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представить виставу «Чарівна ніч». Сім’я готується до свята. Надзвичайно чарівна ніч дарує дітям святкове чудо: зустріч з Високим Гостем – Святим Миколаєм, веселі пригоди з чортенятами Архипком та Антипком, і дарунки. Вистава дарує дітям відчуття Свята, Радості і приємних сподівань. За п’єсою Всеволода Данилевича. Для дітей віком від 3-х років. Тривалість: 45-50 хв. Режисер – М.Вікс. Постановник – О.Новохацький. Художник – О.Городецька. Музика – М.Сало.
15 грудня 2018, 13:00, 15:00 Вистава-забава «Миколай прийшов до нас». Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» запрошує всіх зустрітися зі святим Миколаєм. Надзвичайно цікава, як діткам, так і дорослим вистава-забава. Всі казкові герої прийдуть в гості до нашого улюбленого глядача. Звичайно ж всі недобрі казкові герої будуть переможені. І за допомогою молитви до нас прийде справжній Миколай. Велика кількість сюрпризів і несподіванок буде очікувати на нашого маленького глядача, отже незабудьте підготувати для св. Миколая віршик або пісеньку. Тривалість вистави – 45 хв.
15 грудня о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) представляє виставу «Перехресні стежки». Повість Івана Франка «Перехресні стежки» народжувалася на перетині XIX і ХХ століть, і її тематика та проблематика дзеркально висвітлює (майже через 120 років) – реалії сучасної України, духовні та соціальні рефлексії і нашого теперішнього соціуму. «Перехресні стежки» – це перегук часів, минулого (Франкового) і нашого теперішнього (ХХІ століття) через розкриття психологічної та соціальної драми ЛЮДИНИ ДІЇ, ЛЮДИНИ ВЧИНКУ, ЛЮДИНИ, ЯКА ПРАГНЕ СУСПІЛЬНИХ ЗМІН. Історичний фон для таких дієвих пошуків може змінюватись, але незмінною лишається внутрішня драма особистості. Тривалість – 1 год. 40 хв. Режисер – Іван Уривський. Хореограф – Павло Івлюшкін. Художник костюмів – Ольга Гнатюк. Художник світла – Олеся Правдивець.
15 грудня о 19:00 Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8) представить концерт «Класика при свічках». Дві великі зірки класичної музики,які живуть з Україною в серці – скрипалька Соломія Івахів та дириґент Теодор Кухар – гратимуть з Ukrainian Festival Orchestra в Органному залі. У програмі – скрипковий концерт у ре мінорі, який Фелікс Мендельсон написав у 13 років, а також його вишукана Синфонія №9. Другий відділ відкриється граційною та стрімко п’єсою «Хаванез» Каміля Сен-Санса, а гвіздком програми стане останній твір Макса Бруха – Концерт для струнного оркестру, написаний у 1920 році. Цей твір прозвучить в Україні вперше. Соломія Івахів – скрипалька, родом зі Львова, яка заслужила світову славу своїм «кристально чистим шляхетним звуком» та «особливою чарівністю та глибиною» виконання. Закінчила з відзнакою Музичну академію ім. Лисенка у Львові, навчалася в Curtis Institute of Music (Філадельфія), де була нагороджена золотою медаллю ім. Фріца Крайслера, здобула докторський ступінь в Stony Brook University (Нью-Йорк). Лауреатка численних міжнародних конкурсів та премій, виступала на престижних фестивалях, грала на таких іменитих майданчиках, як Карнеґі-холі та Студія Глена Гульда. Соломія Івахів має честь першою виконувати твори багатьох сучасних композиторів. Викладає у University of Connecticut та Longy School of Music of Bard College, була обраною Артистичним Директором музичної серії МАТІ в Українському Інституті Америки в Нью-Йорку. Маестро Теодор Кухар – найзаписуваніший дириґент свого покоління. В його заліку – понад 100 компакт-дисків таких лейблів, як Naxos, Brilliant Classics, Ondine та Marco Polo. Унікальною є творча співпраця Кухара з Національним симфонічним оркестром України, художнім керівником і дириґентом якого він був призначений 1994 року. Разом вони відіграли понад 300 концертів у Києві та на гастролях на чотирьох континентах, їхня спільна дискографія налічує понад 70 CD-дисків. Минулого року вони завершили 44-концертний тур Північною Америкою. Теодор Кухар керував головними оркестрами Австралії, Європи, Південної Америки та США. Ukrainian Festival Orchestra виріс із львівського камерного оркестру Collegium Musicum і вже встиг попрацювати з музикантами зі світовим ім’ям: Вадимом Холоденком, Корі Церовшеком, Теодором Кухарем, Ноа Бендінксом-Белґлі, Семюелем Берто, Сіґізвальдом Кьокеном, Андрєєм Ґавріловим, Левом Маркізом та іншими.
Соломія Івахів – скрипка (США)
Теодор Кухар – дириґент (США)
Ukrainian Festival Orchestra (Львів)
Ф. Мендельссон – Синфонія № 9
Ф. Мендельссон – Концерт для скрипки з оркестром ре мінор
С. Сен-Санс – Хаванез
М. Брух – Концерт для струнного оркестру (1920)
15 грудня о 21:00 Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8) представить концерт «Ніч з органом». Міхал Шостак є головним органістом Базиліки Пресвятої Богородиці Ліхенської, де грає на найбільшому органі Польщі. Він почав вивчати орган у 17 років, закінчив Музичну школу ім. Йозефа Ельснера у Варшаві та Університет музики ім. Фредерика Шопена, також навчався у Папському Амвросійному інституті Священної музики в Мілані. Наразі працює над дисертацією про французькі симфонічні органи та органну музику. Брав майстер-класи у провідних органістів у Польщі та за кордоном. Міхал концертує у Данії, Великобританії, Франції, НІмеччині, Італії, Сполучених Штатах. Є членом Королівського коледжу органістів у Лондоні, Американської гільдії органістів у Нью-Йорку та Органного історичного товариства (США).
Міхал Шостак – орган (Польща)
Н. Брунс – Прелюдія та фуга мі мінор
Д. Букстегуде – Хорал Komm Heiliger Geist
Д. Букстегуде – Прелюдія, Фуга та Чакона до мажор
Й.С. Бах – Wachet auf, ruft uns die Stimme, BWV 140
Й.С. Бах – Пасакалія до мінор
Й.С. Бах – Арія на струні Соль
Дж. Робінсон – Voluntary
С. Франк – Хорал ля мінор
Органна симфонія, імпровізація на українські теми:
Прелюдія
Адажіо
Скерцо
Кантабілє
Фінал
16 грудня о 12:00, 14:00, 16:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представить виставу «Чарівна ніч». Сім’я готується до свята. Надзвичайно чарівна ніч дарує дітям святкове чудо: зустріч з Високим Гостем – Святим Миколаєм, веселі пригоди з чортенятами Архипком та Антипком, і дарунки. Вистава дарує дітям відчуття Свята, Радості і приємних сподівань. За п’єсою Всеволода Данилевича. Для дітей віком від 3-х років. Тривалість: 45-50 хв. Режисер – М.Вікс. Постановник – О.Новохацький. Художник – О.Городецька. Музика – М.Сало.
16 грудня 2018, 13:00, 15:00 Вистава-забава «Миколай прийшов до нас». Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» запрошує всіх зустрітися зі святим Миколаєм. Надзвичайно цікава, як діткам, так і дорослим вистава-забава. Всі казкові герої прийдуть в гості до нашого улюбленого глядача. Звичайно ж всі недобрі казкові герої будуть переможені. І за допомогою молитви до нас прийде справжній Миколай. Велика кількість сюрпризів і несподіванок буде очікувати на нашого маленького глядача, отже незабудьте підготувати для св. Миколая віршик або пісеньку. Тривалість вистави – 45 хв.
16 грудня о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) представляє виставу «Перехресні стежки». Повість Івана Франка «Перехресні стежки» народжувалася на перетині XIX і ХХ століть, і її тематика та проблематика дзеркально висвітлює (майже через 120 років) – реалії сучасної України, духовні та соціальні рефлексії і нашого теперішнього соціуму. «Перехресні стежки» – це перегук часів, минулого (Франкового) і нашого теперішнього (ХХІ століття) через розкриття психологічної та соціальної драми ЛЮДИНИ ДІЇ, ЛЮДИНИ ВЧИНКУ, ЛЮДИНИ, ЯКА ПРАГНЕ СУСПІЛЬНИХ ЗМІН. Історичний фон для таких дієвих пошуків може змінюватись, але незмінною лишається внутрішня драма особистості. Тривалість – 1 год. 40 хв. Режисер – Іван Уривський. Хореограф – Павло Івлюшкін. Художник костюмів – Ольга Гнатюк. Художник світла – Олеся Правдивець.
15-16 грудня Центр архітектури, дизайну та урбаністики «Вежа» (вул. Підвальна, 4) представить виставку «Metropolis. Минулі утопії майбутнього». У новоствореному Центрі відбудеться Львівська репрезентація проекту «Metropolis. Минулі утопії майбутнього», куратором якого виступив Павло Гудімов та арт-центр «Я Галерея», основною темою є погляди візіонерів минулого на майбутнє. Окремим розділом виставки є проекти, присвячені повоєнній реконструкції Хрещатика і Києва загалом, що зберігаються у Національному заповіднику «Софія Київська» та Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного у діалозі з гравюрами Джованні Батіста Піранезі. Виставка вже відбувалася у Києві як спецпроект «Книжкового арсеналу» 2018, де зібрала широке коло зацікавлених, і тепер має на меті донести свої ідеї до львівського глядача. На виставці представлені погляди митців у площині архітектури, винаходів, кіно, ілюстрації та фантазій. Оглянути виставку можна щодня, крім понеділків, 3 12:00 до 18:30. З 8 листопада (Міжнародного Дня Урбаністики) розпочне роботу лекторій в рамках виставки.
15-16 грудня Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представить виставку «Зузанна Ґінчанка. Тільки щастя – це справжнє життя». Виставка є спробою змалювання особистості й творчості польської поетки єврейського походження – Зузанни Ґінчанки, однієї з найталановитіших, проте недооцінених жінок , що писали у міжвоєнний період. Надзвичайна особистість і творчість Зузанни Ґінчанки представлена архівними матеріалами із колекції Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві, серед яких рукописи та фотографії з приватних альбомів Ґінчанки, а також творами сучасного мистецтва, які в метафоричний спосіб пов’язані з життям і творчістю поетки, що були відібрані кураторами Фонду сучасного польського мистецтва. Експозиція – це спроба передати поетичний світ мовою візуального мистецтва, це поєднання світу образів та слова. Зузанна Ґінчанка – народилася 1917 року в Києві. Походила з родини асимільованих російських євреїв. Після вибуху Жовтневої революції її родина переїхала з Києва до Рівного. Ґінчанка самостійно вивчила польську мову, яку й обрала мовою своєї творчості (хоча вдома розмовляли російською). Дебютувала віршем «Вакаційна учта» (1931) у шкільній газеті польської гімназії у Рівному. У 1934 році її вірш «Граматика» був відзначений на Турнірі молодих поетів, що оголосив часопис “Вядомосці Літерацкі”. Вивчала педагогіку на Гуманітарному факультеті Варшавського університету. Входила у коло скамандритів, товаришувала з Юліаном Тувімом та Вітольдом Ґомбровичем, була постійною гостею знаменитої кав’ярні «Мала Земянська». Публікувалась у часописах «Вядомосці Літерацкі» і «Скамандр», співпрацювала з сатиричним щотижневиком «Шпильки». Після вибуху Другої світової війни втекла до Львова. Під час окупації Львова німецькими військами на поетку донесла Хомінова – економка будинку, яку Ґінчанка увічнила у творі [***] (Non omnis moriar). Зузанні дивом вдалось уникнути арешту, після чого була змушена втекти зі Львова до Варшави, а звідти до Кракова, де й переховувалась. Наприкінці 1943 або на початку 1944 року була заарештована гестапо, страчена у Кракові 1944 року. За життя поетки вийшла лише одна збірка її віршів – «Про кентаврів» (1936).
15-16 грудня Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) представить виставку “Образи Риму в офортах Піранезі”.Виставка вперше познайомить глядачів з творами найвидатнішого гравера італійського мистецтва ХVІІІ ст. Джованні Баттіста Піранезі зі збірки фонду графіки Львівської національної галереї мистецтв. На експозиції представлені офорти з відомого альбому «Види Риму» («Vedute di Roma». 1748-1778), який багаторазово перевидавався як при житті художника, так і після його смерті та приніс граверу європейську славу. «Види Риму» Піранезі – це своєрідні архітектурні капрічо, це фантазії на тему Риму. Зображаючи види міста на своїх гравюрах, художник поєднував реальність з романтичним вимислом: він змінював пропорції та перебільшував масштаби знаменитих будівель, надаючи їм більшої переконливості, міняв їхнє місцезнаходження. Створював нові, часом неможливі в реальності ракурси, в яких велична будівля постає ще більш грандіозною; додавав неіснуючі об’єкти, використовував експресію різких контрастів світла і тіні. Він наче міфологізував кожну будівлю і його Рим ставав грандіознішим, ніж він був насправді. Але при цьому художник завжди залишався точним в передачі деталей і структури зображених будівель, так що його гравюри і досі використовують як ілюстрації в академічних історіях архітектури. За героїчний пафос та дивовижну живописність його офортів, Піранезі назвуть «Рембрандтом руїн і архітектури». Кураторки: Оксана Козинкевич, Галина Райтер за участі Анни Банцекової.
15-16 грудня Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 7) представляє виставку «Українська народна вишивка із колекції Олени та Ольги Кульчицьких». На експозиції Ви зможете оглянути унікальні взірці вишивок із різних етнографічних регіонів Західної України, жіночі вишиті сорочки, які зібрала художниця, акварелі із зображенням народного одягу та фотографії.
15-16 грудня Книгарня «Книжковий Лев» (просп. Шевченка, 14) представить виставку графіки Богдани Давидюк «Спрощення і надбудови». Буквальне прочитання слів часто є повнішим поясненням того, що ж ми насправді кажемо. Або навпаки. Це якась недоречність захована в словах, з якою цікаво
8-9 грудня Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку “Реліквії єврейського світу Галичини”. Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу “Реліквії єврейського світу Галичини”, присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки “Реліквії єврейського світу Галичини” розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.
