На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.
16 лютого о 19:00 і 17 лютого о 19:00 Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8) представляє оперу «Людський голос» Франсіса Пуленка. До Львова їде одна з найкращих співачок світу – Ольга Харченко. І це не просто слова, адже Ольга стала фіналісткою конкурсу BBC «Спічка світу» 2012 року. Талановита одеситка прийшла до оперного співу не одразу. Спочатку були скрипка, кулінарія та англійська мова. У 2000-му Ольга вступила до Одеської музичної академії, а вже за два роки емігрувала до Швейцарії, де продовжила своє навчання у Цюріхському університеті мистецтв. Наразі навчається у Музичній капелі королеви Єлизавети в Бельгії. Ольга переймала майстерність у багатьох відомих оперних співачок, зокрема і в Монсеррат Кабальє. Отримала кілька престижних нагород, серед яких – Другий приз міжнародного конкурсу в Монреалі (2012). Українка пише музику і любить співати поп та джаз. Це опера однієї актриси – остання телефонна розмова дівчини зі своїм коханим, який одружується з іншою. Пронизливий монолог у виконанні емоційного сопрано Ольги Харченко супроводжуватиме Ukrainian Festival Orchestra під керівництвом одного з найталановитіших дириґентів свого покоління – Сергія Сімакова. Сергій теж має право на свій титул, адже 2015 року переміг у міжнародному конкурсі дириґентів Jeunesses Musicales у Бухаресті. Сімаков – випускник Казанської консерваторії, який керував оркестрами в Німеччині, Швейцарії, Нідерландах, Румунії, Ісландії. Останні роки мешкає у Цюріху, де заснував Giraud Ensemble Zürich.
Ольга Харченко – сопрано (Швейцарія)
Сергій Сімаков (Німеччина) – дириґент
Ukrainian Festival Orchestra
В.-А. Моцарт – Симфонія №41, Юпітер
Ф. Пуленк – «Людський голос» (La Voix humaine)
16-17 лютого Українське мистецтво ХХ ст. Відділ НМЛ ім. Андрея Шептицького (вул. Драгоманова, 42) представляє виставку «Ретроспектива» в межах мистецького проекту «Відомий і невідомий Труш». Виставка висвітлює творчий доробок видатного українського художника, організатора культурно-мистецького життя Галичини зламу ХІХ – ХХ ст. – Івана Труша (1869––1941). Виставка презентує твори у жанрах пейзажу, психологічного портрета й сюжетних композицій. Експозицію відкривають малярські спроби раннього періоду творчості (1890-і – 1912-ий рр.), що став часом становлення й формування індивідуальної живописної мови І. Труша (серія «Краєвиди Галичини»). Галерея портретів (1893–1920-х рр.) представляє найближче оточення художника, розкриває його контакти із представниками тогочасного культурно-громадського середовища. Вашій увазі вперше буде представлено обидва портрети Лесі Українки, що ілюструють малознані епізоди взаємин митця і поетеси, двох непересічних постатей в історії української культури. Пейзажі 1913–1926 років позначають другий період творчості І. Труша. У цей час художник відмежовується від мистецького життя, що стало його відповіддю на суспільно-політичні події 1918–1919 рр. та процеси, які нуртували в галицькому культурному середовищі. Твори завершального, третього, періоду (1927––1941) вирізняються змінами формально-живописної мови художника. У них більш виразним і промовистим стає нахил до алегоричної персоніфікації мотивів галицьких краєвидів ( цикли «Про самоту», «В обіймах снігу», «З життя пнів і дерев», «Луги і поля», «Єврейські кладовища»). Наділені глибоким символічним звучанням, філософським настроєм, глибинним психологізмом, оригінальні за обраними сюжетами й колористичним вирішенням пейзажі цього періоду ілюструють перехід Івана Труша до естетичних засад раннього модернізму. Експозицію формують твори із музейних та приватних збірок України, частина з яких демонструватиметься вперше. Цікавими складовими розділу «Ретроспектива» стане інтерактивна біографія художника, ілюстрована фотографіями та документами.
16-17 лютого Музей «Храм Івана Хрестителя» (вул. Ужгородська, 1) запрошує на виставку «Євген Безніско. Сакральне» . Представлені роботи, присвячені образу Ісуса Христа. Безніско Євген Іванович – відомий український графік, народний художник України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. Понад 50 років працював над художніми роботами за мотивами творів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стефаника. Автор низки портретів визначних культурних і громадських діячів України. Зокрема, портрет кардинала Йосипа Сліпого авторства Євгена Безніска був подарований від Львівщини Папі Івану Павлові ІІ у 1996 р. Роботи митця зберігаються в музеях США, Аргентини, Канади та Франції.
16-17 лютого Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20) запрошує на виставку «Відомий і невідомий Труш. З мандрів. Постаті». В експозиції представлено творчий доробок Івана Труша, художника-новатора, який впроваджував нові малярські прийоми і послідовно утверджував переваги пленерного живопису у національному мистецтві. Роботи, що описують численні мандри митця Наддніпрянською Україною, Гуцульщиною, Кримом, Італією та країнами Близького Сходу, проникнуті романтизмом і лірико-поетичним забарвленням. Галерея портретів, що будуть представлені в експозиції «Постаті», знайомить нас із громадськими діячами того часу, що брали активну участь у суспільно-політичному й економічному житті краю, греко-католицьким духовенством, членами родини художника, дуже тонко передає нам внутрішній світ особистостей, сучасників Івана Труша.
