Куди піти і що подивитися у Львові 19-20 травня

0
500

На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.

19 травня о 19:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представить виставу «Божественна комедія». Божественна комедія про божественне кохання. Щирі почуття, чисті емоції : чи зможе все це передати лялька в руках лялькаря? Що ж, час дізнатись. Вистава театру ляльок для дорослих. Автор задуму – Надія Крат. Режисер – Олексій Кравчук. Художник-постановник – Ельвіра Босович. Вартість квитків 60 гривень.

19 травня о 12:00, 14:00 Львівський академічний обласний театр ляльок (пл. Данила Галицького, 1) представить виставу «Кіт у чоботях». Молодшому синові мельника у спадок від батька дістався тільки кіт. Все інше дісталося братам. Та кіт виявився не простим, а на рідкість заповзятливим. Завдяки хитрості кота, він отримав все, про що тільки міг мріяти. Вартість квитків 40-50 гривень.

19 травня о 12:00, 14:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представить виставу «Пустотливе жабеня». Зворушлива, мила та смішна історія про маленьке жабеня, яке відкриває для себе, крок за кроком, світ наповнений пригодами. Вистава за віршованою казкою Тамари Коломієць дітей від 3 років. Режисерка – Надія Крат. Художниця – Ліна Калініч. Вартість квитків 45 гривень.

19 травня о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) представить виставу «Королева краси». Вистава «Королева краси» Мартіна МакДонаха в постановці Ігоря Задніпряного і сценографії Володимира Стецьковича.

20 травня о 12:00, 14:00, 16:00 Львівський академічний обласний театр ляльок (пл. Данила Галицького, 1) представить виставу «А де ж п’яте?». В сімействі Курочки і Півня велике свято. Одне за одним вилупились із яєчок аж четверо курчат. Але біда в тому, що їх має бути п’ять… То де ж п’яте? Як допомогти йому з’явитися на це світ? Хто може допомогти у цьому? Ви не повірите, як п’ятому курчаті вдалося приєднатися до усіх братиків та сестричок. Казка на 2 дії. Вистава для дітей віком 3-6 років. П’єса – Борис Апрілов. Режисер –  Олександр Куцик. Вартість квитків 35-50 гривень.

20 травня о 18:00 Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1) представить виставу Вистава «Марія Заньковецька». Перша постановка вистави «Марія Заньковецька» була презентована 1972 року і не зникала з репертуару театру 22 роки. Вистава стала своєрідною творчою візитівкою заньківчан на багато років. Здавалося з примітивно біографічної п’єси неможливо зробити цікаву виставу. Виявилось можна! Дума на 2 частини. Тривалість – 03:00. Прем’єра – 11 Листопада 2017 року. Режисер-постановник – Федір Стригун. Художник-постановник – Олександр Оверчук. Режисер – Таїсія Литвиненко. Асистент режисера – Юрій Чеков. Музичне оформлення – Сестри Тельнюк. Пластика – Олена Балаян. Хормейстер – Тетяна Когут. Помічники режисера – Михайло Рудко, В’ячеслав Жуков, Костянтин Шелест.

20 травня о 18:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представить балет «Симфонія танцю». «Симфонія танцю» – одноактні балети «Па де катр» (фр. Pas de Quatre) Цезаря Пуньї, хореографія Антона Доліна; «Видіння троянди» на муз. Карл Марія фон Вебер, хореографія Михайла Фокіна. «Ближче, ніж кохання» на муз. М. Пахельбеля, Г. Генделя, Х.-В. Глюка, А. Вівальді, Е. Боссо, А. Марчелло, хореографія Артема Шошина. Вартість квитків 50-400 гривень.

20 травня 2018, 18:00 Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7) представить Концерт «Музика Пам’яті. Конвой 73». Британський віолончеліст Клайв Ґрінсміт відвідає Україну, щоб разом з оркестром «INSO-Львів» виконати твір, який ще жодного разу не звучав у повноцінному оркестровому виконанні, хоч і був написаний ще у 1920-х роках. Автор концерту для віолончелі з оркестром, світова прем’єра якого відбудеться у Львові, Пауль Германн, був угорським віолончелістом-віртуозом і композитором єврейського походження. У 20-х і 30-х роках він активно концертував Європою і був шанувальником і пропагувальником сучасної тоді музики, як то Гіндеміта, Бартока, Кодая та інших. Історія самого твору, як і доля її композитора, є непростою: свого часу він був заборонений, а згодом загублений, і лише нещодавно були віднайдені окремі частини твору, роботу над доопрацюванням якого здійснив сучасний композитор Фабіо Конті (Італія). До процесу реанімації імені композитора залучені документалісти: режисер Хан Нгуєн (В’єтнам) знімає документальний фільм про життєвий шлях та творчість Пауля Германна. Під час репетицій та прем’єри концерту у Львові буде здійснено запис диску лейблом Toccata Classics (Велика Британія). На концерті буде присутня родина композитора Пауля Германна. На жаль, доля композитора склалася трагічно. Після початку Другої світової війни Германн переховувався у Франції, використовуючи фіктивне ім’я і документи, щоб приховати своє єврейське походження. Але у 1944 р. його таки спіймали й вислали до концентраційного табору Дрансі, звідки далі відправили потягом в «Конвої 73» у напрямку Литви. Ніяких подальших відомостей про нього немає.

20 травня о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) представить виставу «Королева краси». Вистава «Королева краси» Мартіна МакДонаха в постановці Ігоря Задніпряного і сценографії Володимира Стецьковича.

19-20 травня Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) представяє виставку «Реліквії єврейського світу Галичини». Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу «Реліквії єврейського світу Галичини», присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини. Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу. Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР. Експозиція виставки «Реліквії єврейського світу Галичини» розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше. Проект відбувся за фінансової підтримки Всеукраїнського благодійного єврейського фонду Хесед-Ар’є та Центру єврейських студій Університету Норсвестерн ім. Родини Краунів.

19-20 травня Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представить виставку «Золота симфонія епохи». Унікальність виставкового проекту полягає не тільки у представленні предметів з дорогоцінного металу вишуканої обробки, а і у композиційно представленій експозиції, яка відображає суспільне та духовне життя тогочасного суспільства.Презентовані експонати дають можливість творчо осмислювати продукт синтезу давніх культур народів, що населяли Причорноморські степи на межі VI-І ст. до н. е., сформували особливу культуру й зробили вагомий внесок у світове надбання, а також вирішують ряд освітніх і просвітницьких завдань, знайомлячи відвідувачів з міфологією античного світу Північного Причорномор’я.

19-20 травня Мистецька галерея «Зелена Канапа» (вул. Вірменська, 7) представить виставку живопису Дениса Струка «Поліфонія». Львівський художник Денис Струк, відомий також як автор інсталяцій з гутного скла, представляє персональну виставку живопису «Поліфонія». Лінії і стовпи електропередач, просвіт сонця в сплетінні гілок дерев, відображення сонячних бліків у воді, навіть жіноче тіло Струк зобразив яскравим зеленим кольором. Все наповнене сміливими кольорами, що як і в музичній поліфонії мають самостійне значення, зберігаючи рівноправність. Близько 20-ти олійних полотен створених протягом останніх 2 років є дуже промовистими своїми тонкими емоційними враженнями переданими за допомогою пульсуючого кольору. В поліфонії візуального ряду, який побачимо на цій виставці зазвучать абстрактні полотна, пейзажі вирвані з швидких імпульсів отриманих під час подорожей.

19-20 травня Галерея сучасного сакрального мистецтва «IconArt» (вул. Вірменська, 26) представляє виставку Уляни Нищук «Ребро Адама». Уляна Нищук працює у станковому, монументальному і сакральному живописі.

19-20 травня на стадіоні «Арена Львів» (вул. Стрийська, 199) відбудеться велогонка «Х Тур Галичини» Ювілейна багатоденна шосейна велогонка «Х Тур Галичини» у 8-ми категоріях учасників в три етапи: пролог, групова гонка та роздільна гонка. Запрошуються діти та дорослі спортсмени, а також чоловіки та жінки аматори та ветерани.

19-20 травня Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20) представляє Виставку Петра Антипа «Богиня степу». Виставка є продовженням першого етапу проекту «Амазонка – богиня степу» у київському Національному музеї Тараса Шевченка (квітень, 2017). Доповнений новими живописними і скульптурними творами, циклом робіт малої пластики й графічною серією «Амазонки» (2017 – 2018), проект не лише продемонструє широкий діапазон візуально-образних форм і нові грані творчості художника, а насамперед представить її як цілісне явище. Єдність його виявляється як в суто технічних прийомах і манері зображення (монументальності, графічності, поєднанні геометрії (стереометрії в пластиці) та антропоморфності, комбінаториці форм, кольорів і світлотіньових контрастів), так і в концептуальній складовій робіт, які наче пуповиною зв’язуть різні царини мистецтва Петра Антипа. Художник звертається до колективної пам`яті й актуалізації культурних смислів, накопичуваних у надрах колективного підсвідомого впродовж століть і навіть тисячоліть. Головний «герой» проекту – міф, як один із носіїв-репрезентантів культурної пам’яті й водночас як позачасова модель, що стає джерелом індивідуальної міфотворчості художника. Йдеться про автохтонну, відому нам за античними джерелами (оповідання Геродота про Велику Скіфію), міфологічну спадщину. Так, на початку 2010-х років, наче в передчутті майбутніх подій в країні, у творчості Антипа з’являється архетип амазонки. Згодом він еволюціонує від переживання особистісної трагедії в картині «Пе́нтесілея, Ахіллес і Терсіт» (2012) до узагальненого образу володарки степу (з 2014): недарма вона – «богиня» в інтерпретації автора. У 2017 році художник повертається до індивідуального характеру й більшої інтимності, зокрема, через серію портретів і рисунків на еротичну тематику.

19-20 травня Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20). Представить виставку «Іван Проців. Малярство. Графіка». Іван Проців – представник сучасного образотворчого мистецтва, творчість якого помітною сторінкою увійшла як в історію української культури, де посідає чільне місце, так і в контекст європейської. Його мистецький доробок – це особливий світ художніх образів, діапазон звучання яких яскравий і багатогранний. Він не перестає вражати своєю духовною наснаженістю, широтою і майстерністю охоплення явищ буття, безмежністю інтерпретацій, неповторністю формально-пластичних ознак, особливою (авторською) технікою.

19-20 травня Палаці Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) триває виставка «Венеція – стан душі». Живопис, графіка, книги і декоративно-прикладне мистецтво італійських майстрів XVI-XIX ст. зі збірок найбільших музеїв України. Твори найкращих ведутистів Гварді, Белотто, Карлеваріса, Каналетто вражають рівнем майстерності. Портретна галерея захоплює глибиною характеристик, віртуозністю виконання, адже ці образи вийшли з-під пензля Паоло Веронезе, П’єтро делла Веккіо та інших.

19-20 травня Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представляє виставку Андрія Боярова Copy/Past. У цьому виставковому проекті Андрій Бояров вдається до практики апропріації, щоб звернути увагу на проблеми вивчення та збереження архівів митців та фотографів, які працювали у Львові у першій половині ХХ століття. «Роботи, використані у цьому проекті, – авторські. Вони належать непересічним діячам передвоєнної львівської сцени нових тоді медіа – фотографії і фільму. Серед них Яніна Мєжецка, Вітольд Ромер, Ное Лісса та Владислав Беднарчук. Незважаючи на те що рівень їхніх творів знаходився у співголоссі з тогочасними глобальними модерністичними пошуками, локально статусу «митців» вони фактично не мали, і не мають до тепер. Під визначення «аматорів» (навіть у найкращому значенні) вони також не підпадають, а найчастіше їхня освіта і професійна діяльність перебувала поза художніми аспіраціями. Я збільшую їхні праці, у порівнянні з оригіналами, але, напевно, не перебільшую – в стосунку до (не)належного тепер їм місця світових гравців у локальній історії мистецтв», – наголошує художник. Виставка COPY/PAST є частиною програми Міського медіаархіву «[роз]Архівування», що покликана популяризувати та актуалізувати проблематику архівної спадщини серед громадськості і використовувати архівні матеріали у неакадемічних формах та форматах.

19-20 травня Музей Пінзеля (пл. Митна, 2) представить виставку однієї картини: «Гуцульська богоматір» Казимира Сіхульського. Автор – один із найвідоміших художників-львів’ян польського походження, чия творчість припадає на першу половину ХХ століття й у переважній своїй більшості відображає природу, життя та звичаї жителів Гуцульщини. Захоплений художник відкривав для культурно-мистецького загалу Європи яскравий і барвистий світ української Гуцульщини, передаючи його вишуканими й експресивними засобами сецесійного малярства. Пропонований увазі відвідувачів знаменитий триптих «Гуцульська Богородиця» (1914) розкриває найвищий рівень професійної майстерності художника. Автор часто використовує форму триптиху для представлення сцен сакрального характеру, які не призначалися для розміщення у вівтарі. У серединній частині триптиху Богородиця з дитиною на руках зодягнені в барвистий гуцульський стрій. У бокових частинах дівчата-гуцулки з хрестом і глечиком. Цей триптих має ще іншу назву «Поклоніння пастушків».

 

Напишіть відгук