На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.
2 червня о 12:00, 16:00 Кінотеатр «Кінопалац ім. Довженка» (просп. Червоної Калини, 81) представить дитячу виставу “Щенячий Патруль”. Вже 5 років поспіль Театр Ростових Ляльок тішить львівського глядача яскравими виставами. Неймовірні пригоди улюблених героїв у Львові продовжуються! «Щенячий Патруль, Повернення до Львова» – це новий сценарій, чудові костюми, взаємодія з залом та можливість поспілкуватись з новими друзями. Пориньте у світ пригод разом зі своєю дитиною. Вартість квитків 50-140 гривень.
2 червня о 20:00 на стадіоні «Арена Львів» (вул. Стрийська, 199) виступить Олег Винник з новою програмою «Ти в курсі». Глядачів чекає маса сюрпризів: нова сцена, світло, звук, віджеінг і, звичайно, нові композиції. Олег Винник – популярний український співак, композитор, автор текстів, якого по праву вважають найзатребуванішим та найгастролюючим артистом. Вартість квитків 300-800 гривень. Всього за декілька років сольної кар’єри в Україні музикант випустив 4 авторських альбоми, 13 відеокліпів, неодноразово об’їздив з гастролями усі обласні центри та ряд невеликих міст, виступаючи на головних сценах і стадіонах країни.
2 червня о 18:00 Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7) представить концерт «Hollywood Voyage». Виконавці: Ілля Ґрінґольц, скрипка (Швейцарія), Руслан Луцик, контрабас (Україна-Швейцарія), Академічний симфонічний оркестр «INSO-Львів» (Україна), Раймонд Янссен, диригент (Нідерланди). Програма • Джон Вільямс. Сюїта «Зоряні війни» • Андре Превін. Подвійний концерт для скрипки, контрабаса й оркестру • Джордж Гершвін. Увертюра «Girl Crazy» • Джордж Гершвін. «Американець в Парижі». Вартість квитків 80-250 гривень.
2 червня о 18:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представить оперу «Кармен». Опера Ж.Бізе на 4 дії. Лібретто А.Мельяка, мова виконання: мова оригіналу. Вартість квитків 50-500 гривень.
3 червня о 12:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представляє балет «Даремна обережність». Балет «Даремна обережність» (фр. La Fille mal gardée) поставлений вперше в 1786 році в м. Бордо французьким танцівником і балетмейстером Жаном Добервалем. З моменту появи на сцені цей простий і веселий спектакль відразу завоював серця глядачів і мав шалений успіх. Сюжет балету про щасливе з’єднання юних закоханих Лізи і Колена всупереч бажанню матінки Марцеліни видати Лізу заміж за сина сільського багатія. Балет П. Гертеля на 2 дії. Лібрето Ж. Доберваля. Па де-де 2-ої картини 1-ої дії у постановці Маріуса Петіпа. Тривалість – 2 год. 30 хв. Балетмейстер-постановник – Герман Ісупов Диригент-постановник – Іван Юзюк. Художник-постановник – Тадей Риндзак. Вартість квтитків 40-200 гривень.
3 червня о 18:00 Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7) представляє концерт «Шопен при свічках». Виконує Маріанна Гумецька, фортепіано. Програма • Полонез-фантазія Ля-бемоль мажор, тв. 61 • Вибрані пісні тв. 74 в обробці Ференца Ліста:‣ Moja Pieszczotka ‣ Życzenie ‣ Wiosna ‣ Pierścień ‣ Hulanka • Соната № 3 сі мінор, тв. 58. Вартість квитків 70-150 гривень.
3 червня о 19:00 Львівський державний цирк (вул. Городоцька, 83) представляє Концерт студії «Квартал 95». Володимир Зеленський, Євген Кошовий, Юрій Крапов і всі улюблені «кварталівці» на одній сцені. Гумор в «Вечірньому Кварталі» завжди свіжий і актуальний, гострий і точний. «Вечірній Квартал» – це інтерпретація подій, що відбуваються в суспільно-політичному житті країни через призму здорової іронії та сарказму. Багато хто вже звик дізнаватися новини саме з шоу «Вечірній Квартал». У шоу по-доброму і від душі сміються над політиками і спортсменами, музикантами і телезірками, причому найчастіше разом з ними ж. «Вечірній Квартал» давно б’є рекорди за телевізійними рейтингами, а вдячні глядачі, що забивають під зав’язку всі зали, де проходять концерти «Кварталу 95», називають хлопців «народними антидепресантами».
2-3 червня Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) представяє виставку «Реліквії єврейського світу Галичини». Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу «Реліквії єврейського світу Галичини», присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини. Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу. Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР. Експозиція виставки «Реліквії єврейського світу Галичини» розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше. Проект відбувся за фінансової підтримки Всеукраїнського благодійного єврейського фонду Хесед-Ар’є та Центру єврейських студій Університету Норсвестерн ім. Родини Краунів.
2-3 червня Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представить виставку «Золота симфонія епохи». Унікальність виставкового проекту полягає не тільки у представленні предметів з дорогоцінного металу вишуканої обробки, а і у композиційно представленій експозиції, яка відображає суспільне та духовне життя тогочасного суспільства.Презентовані експонати дають можливість творчо осмислювати продукт синтезу давніх культур народів, що населяли Причорноморські степи на межі VI-І ст. до н. е., сформували особливу культуру й зробили вагомий внесок у світове надбання, а також вирішують ряд освітніх і просвітницьких завдань, знайомлячи відвідувачів з міфологією античного світу Північного Причорномор’я.
2-3 червня Мистецька галерея «Зелена Канапа» (вул. Вірменська, 7) представить виставку живопису Дениса Струка «Поліфонія». Львівський художник Денис Струк, відомий також як автор інсталяцій з гутного скла, представляє персональну виставку живопису «Поліфонія». Лінії і стовпи електропередач, просвіт сонця в сплетінні гілок дерев, відображення сонячних бліків у воді, навіть жіноче тіло Струк зобразив яскравим зеленим кольором. Все наповнене сміливими кольорами, що як і в музичній поліфонії мають самостійне значення, зберігаючи рівноправність. Близько 20-ти олійних полотен створених протягом останніх 2 років є дуже промовистими своїми тонкими емоційними враженнями переданими за допомогою пульсуючого кольору. В поліфонії візуального ряду, який побачимо на цій виставці зазвучать абстрактні полотна, пейзажі вирвані з швидких імпульсів отриманих під час подорожей.
2-3 червня Галерея сучасного сакрального мистецтва «IconArt» (вул. Вірменська, 26) представляє виставку Уляни Нищук «Ребро Адама». Уляна Нищук працює у станковому, монументальному і сакральному живописі.
2-3 червня Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20) представляє Виставку Петра Антипа «Богиня степу». Виставка є продовженням першого етапу проекту «Амазонка – богиня степу» у київському Національному музеї Тараса Шевченка (квітень, 2017). Доповнений новими живописними і скульптурними творами, циклом робіт малої пластики й графічною серією «Амазонки» (2017 – 2018), проект не лише продемонструє широкий діапазон візуально-образних форм і нові грані творчості художника, а насамперед представить її як цілісне явище. Єдність його виявляється як в суто технічних прийомах і манері зображення (монументальності, графічності, поєднанні геометрії (стереометрії в пластиці) та антропоморфності, комбінаториці форм, кольорів і світлотіньових контрастів), так і в концептуальній складовій робіт, які наче пуповиною зв’язуть різні царини мистецтва Петра Антипа. Художник звертається до колективної пам`яті й актуалізації культурних смислів, накопичуваних у надрах колективного підсвідомого впродовж століть і навіть тисячоліть. Головний «герой» проекту – міф, як один із носіїв-репрезентантів культурної пам’яті й водночас як позачасова модель, що стає джерелом індивідуальної міфотворчості художника. Йдеться про автохтонну, відому нам за античними джерелами (оповідання Геродота про Велику Скіфію), міфологічну спадщину. Так, на початку 2010-х років, наче в передчутті майбутніх подій в країні, у творчості Антипа з’являється архетип амазонки. Згодом він еволюціонує від переживання особистісної трагедії в картині «Пе́нтесілея, Ахіллес і Терсіт» (2012) до узагальненого образу володарки степу (з 2014): недарма вона – «богиня» в інтерпретації автора. У 2017 році художник повертається до індивідуального характеру й більшої інтимності, зокрема, через серію портретів і рисунків на еротичну тематику.
2-3 червня Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20). Представить виставку «Іван Проців. Малярство. Графіка». Іван Проців – представник сучасного образотворчого мистецтва, творчість якого помітною сторінкою увійшла як в історію української культури, де посідає чільне місце, так і в контекст європейської. Його мистецький доробок – це особливий світ художніх образів, діапазон звучання яких яскравий і багатогранний. Він не перестає вражати своєю духовною наснаженістю, широтою і майстерністю охоплення явищ буття, безмежністю інтерпретацій, неповторністю формально-пластичних ознак, особливою (авторською) технікою.
2-3 червня Палаці Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) триває виставка «Венеція – стан душі». Живопис, графіка, книги і декоративно-прикладне мистецтво італійських майстрів XVI-XIX ст. зі збірок найбільших музеїв України. Твори найкращих ведутистів Гварді, Белотто, Карлеваріса, Каналетто вражають рівнем майстерності. Портретна галерея захоплює глибиною характеристик, віртуозністю виконання, адже ці образи вийшли з-під пензля Паоло Веронезе, П’єтро делла Веккіо та інших.
2-3 червня Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представляє виставку Андрія Боярова Copy/Past. У цьому виставковому проекті Андрій Бояров вдається до практики апропріації, щоб звернути увагу на проблеми вивчення та збереження архівів митців та фотографів, які працювали у Львові у першій половині ХХ століття. «Роботи, використані у цьому проекті, – авторські. Вони належать непересічним діячам передвоєнної львівської сцени нових тоді медіа – фотографії і фільму. Серед них Яніна Мєжецка, Вітольд Ромер, Ное Лісса та Владислав Беднарчук. Незважаючи на те що рівень їхніх творів знаходився у співголоссі з тогочасними глобальними модерністичними пошуками, локально статусу «митців» вони фактично не мали, і не мають до тепер. Під визначення «аматорів» (навіть у найкращому значенні) вони також не підпадають, а найчастіше їхня освіта і професійна діяльність перебувала поза художніми аспіраціями. Я збільшую їхні праці, у порівнянні з оригіналами, але, напевно, не перебільшую – в стосунку до (не)належного тепер їм місця світових гравців у локальній історії мистецтв», – наголошує художник. Виставка COPY/PAST є частиною програми Міського медіаархіву «[роз]Архівування», що покликана популяризувати та актуалізувати проблематику архівної спадщини серед громадськості і використовувати архівні матеріали у неакадемічних формах та форматах.
2-3 червня Музей Пінзеля (пл. Митна, 2) представить виставку однієї картини: «Гуцульська богоматір» Казимира Сіхульського. Автор – один із найвідоміших художників-львів’ян польського походження, чия творчість припадає на першу половину ХХ століття й у переважній своїй більшості відображає природу, життя та звичаї жителів Гуцульщини. Захоплений художник відкривав для культурно-мистецького загалу Європи яскравий і барвистий світ української Гуцульщини, передаючи його вишуканими й експресивними засобами сецесійного малярства. Пропонований увазі відвідувачів знаменитий триптих «Гуцульська Богородиця» (1914) розкриває найвищий рівень професійної майстерності художника. Автор часто використовує форму триптиху для представлення сцен сакрального характеру, які не призначалися для розміщення у вівтарі. У серединній частині триптиху Богородиця з дитиною на руках зодягнені в барвистий гуцульський стрій. У бокових частинах дівчата-гуцулки з хрестом і глечиком. Цей триптих має ще іншу назву «Поклоніння пастушків».
