На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.
22 грудня о 12:00, 14:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представляє виставу «Різдвяна зірка». Свято Різдва Христового давно вже стало звичною щорічною подією у нашому житті і тому люди все більше стають забувати чим дійсно є справжнє Різдво і у чому полягає його таєнство. Але маленький Ангелик, головний герой цієї історії, зуміє повернути людям свято, довівши, що завдяки нашим добрим вчинкам і живе в серцях людей Дух Різдва. Надія Крат. Для дітей від 4 років. Режисер-постановник – Роман Козак. Художник-постановник – Оксана Россол. Музичне оформлення – Роман Козак.
22 грудня о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) представляє виставу «Раптом минулого літа». П’єса «Раптом минулого літа» чи не найбільш радикальний текст Теннессі Вільямса. Режисер вистави, американець Ніл Флекмен, зміщує акцент з психологічного автопортрету драматурга, на постать Кетрін Голлі, прототипом якої є сестра автора. Тендітна дівчина, яку одні хочуть використати, а інші просто ліквідувати, цілковито позбавлена свободи і прав та має лише один спосіб зберегти те, що їй залишили від життя – збрехати. Але тільки сказавши правду вона може утвердити себе. Психологічна драма за Теннессі Вільямсом, переклад з англійської – Катерина Міхаліцина. Режисер – Ніл Флекмен. Художник – Володимир Стецькович. Художник з костюмів – Юлія Рибка.
22 грудня о 19:00 Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8) представляє Концерт «Гендель. Ораторія «Месія». Ораторію для солістів, хору та оркестру «Месія» сміливо можна назвати головним твором Генделя. Краса і велич цієї музики вражає слухачів уже майже 300 років. Кажуть, що сам композитор частенько не стримував сліз, пишучи ораторію. Твір був створений для Великодньої меси, але після смерті Генделя традиційно став виконуватися у період адвенту. Цього року перед Різдвом у Львівському органному залі величну ораторію виконає Заслужена академічна капела України «Трембіта» під диригуванням Миколи Кулика. Хорова капела «Трембіта» – один із найстаріших хорових колективів України, створений у 1939 році на основі легендарного «Львівського Бояна», історія якого бере свій відлік від 1891 року. Першим керівником «Трембіти» був відомий дириґент Дмитро Котко. Згодом колективом керували такі видатні постаті музичного життя Галичини, як Петро Гончаров, Олександр Сорока, Микола Колесса, Павло Муравський, Володимир Пекар, Ігор Жук. Із 1994 року до хорового складу приєднався камерний оркестр, що дозволило розширити репертуар. Капела «Трембіта» носить статус заслуженої та була удостоєна Шевченківської премії.
Виконують:
Хор та оркестр Заслуженої академічної капели України «Трембіта»
Солісти:
Вікторія Ященко – сопрано
Марта Якобчук – меццо
Олег Лановий – тенор
Заслужений артист України Ігор Коцаба – бас
Концертмейстер оркестру – Марта Бура
Диригент – Заслужений діяч мистецтв України Микола Кулик
23 грудня о 12:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представляє виставу балет «Лускунчик». Балет П.Чайковського на 2 дії.
23 грудня 2018, 13:00, 15:00 Вистава-забава «Миколай прийшов до нас». Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» запрошує всіх зустрітися зі святим Миколаєм. Надзвичайно цікава, як діткам, так і дорослим вистава-забава. Всі казкові герої прийдуть в гості до нашого улюбленого глядача. Звичайно ж всі недобрі казкові герої будуть переможені. І за допомогою молитви до нас прийде справжній Миколай. Велика кількість сюрпризів і несподіванок буде очікувати на нашого маленького глядача, отже незабудьте підготувати для св. Миколая віршик або пісеньку. Тривалість вистави – 45 хв.
23 грудня о 16:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представляє виставу «Різдвяна зірка». Свято Різдва Христового давно вже стало звичною щорічною подією у нашому житті і тому люди все більше стають забувати чим дійсно є справжнє Різдво і у чому полягає його таєнство. Але маленький Ангелик, головний герой цієї історії, зуміє повернути людям свято, довівши, що завдяки нашим добрим вчинкам і живе в серцях людей Дух Різдва. Надія Крат. Для дітей від 4 років. Режисер-постановник – Роман Козак. Художник-постановник – Оксана Россол. Музичне оформлення – Роман Козак.
23 грудня 2018, 19:00 Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8) представляє Концерт «Гендель. Ораторія «Месія». Ораторію для солістів, хору та оркестру «Месія» сміливо можна назвати головним твором Генделя. Краса і велич цієї музики вражає слухачів уже майже 300 років. Кажуть, що сам композитор частенько не стримував сліз, пишучи ораторію. Твір був створений для Великодньої меси, але після смерті Генделя традиційно став виконуватися у період адвенту. Цього року перед Різдвом у Львівському органному залі величну ораторію виконає Заслужена академічна капела України «Трембіта» під диригуванням Миколи Кулика.Хорова капела «Трембіта» – один із найстаріших хорових колективів України, створений у 1939 році на основі легендарного «Львівського Бояна», історія якого бере свій відлік від 1891 року. Першим керівником «Трембіти» був відомий дириґент Дмитро Котко. Згодом колективом керували такі видатні постаті музичного життя Галичини, як Петро Гончаров, Олександр Сорока, Микола Колесса, Павло Муравський, Володимир Пекар, Ігор Жук. Із 1994 року до хорового складу приєднався камерний оркестр, що дозволило розширити репертуар. Капела «Трембіта» носить статус заслуженої та була удостоєна Шевченківської премії.
Виконують:
Хор та оркестр Заслуженої академічної капели України «Трембіта»
Солісти:
Вікторія Ященко – сопрано
Марта Якобчук – меццо
Олег Лановий – тенор
Заслужений артист України Ігор Коцаба – бас
Концертмейстер оркестру – Марта Бура
Диригент – Заслужений діяч мистецтв України Микола Кулик
22-23 грудня Центр архітектури, дизайну та урбаністики «Вежа» (вул. Підвальна, 4) представить виставку «Metropolis. Минулі утопії майбутнього». У новоствореному Центрі відбудеться Львівська репрезентація проекту «Metropolis. Минулі утопії майбутнього», куратором якого виступив Павло Гудімов та арт-центр «Я Галерея», основною темою є погляди візіонерів минулого на майбутнє. Окремим розділом виставки є проекти, присвячені повоєнній реконструкції Хрещатика і Києва загалом, що зберігаються у Національному заповіднику «Софія Київська» та Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного у діалозі з гравюрами Джованні Батіста Піранезі. Виставка вже відбувалася у Києві як спецпроект «Книжкового арсеналу» 2018, де зібрала широке коло зацікавлених, і тепер має на меті донести свої ідеї до львівського глядача. На виставці представлені погляди митців у площині архітектури, винаходів, кіно, ілюстрації та фантазій. Оглянути виставку можна щодня, крім понеділків, 3 12:00 до 18:30. З 8 листопада (Міжнародного Дня Урбаністики) розпочне роботу лекторій в рамках виставки.
22-23 грудня Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представить виставку «Зузанна Ґінчанка. Тільки щастя – це справжнє життя». Виставка є спробою змалювання особистості й творчості польської поетки єврейського походження – Зузанни Ґінчанки, однієї з найталановитіших, проте недооцінених жінок , що писали у міжвоєнний період. Надзвичайна особистість і творчість Зузанни Ґінчанки представлена архівними матеріалами із колекції Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві, серед яких рукописи та фотографії з приватних альбомів Ґінчанки, а також творами сучасного мистецтва, які в метафоричний спосіб пов’язані з життям і творчістю поетки, що були відібрані кураторами Фонду сучасного польського мистецтва. Експозиція – це спроба передати поетичний світ мовою візуального мистецтва, це поєднання світу образів та слова. Зузанна Ґінчанка – народилася 1917 року в Києві. Походила з родини асимільованих російських євреїв. Після вибуху Жовтневої революції її родина переїхала з Києва до Рівного. Ґінчанка самостійно вивчила польську мову, яку й обрала мовою своєї творчості (хоча вдома розмовляли російською). Дебютувала віршем «Вакаційна учта» (1931) у шкільній газеті польської гімназії у Рівному. У 1934 році її вірш «Граматика» був відзначений на Турнірі молодих поетів, що оголосив часопис “Вядомосці Літерацкі”. Вивчала педагогіку на Гуманітарному факультеті Варшавського університету. Входила у коло скамандритів, товаришувала з Юліаном Тувімом та Вітольдом Ґомбровичем, була постійною гостею знаменитої кав’ярні «Мала Земянська». Публікувалась у часописах «Вядомосці Літерацкі» і «Скамандр», співпрацювала з сатиричним щотижневиком «Шпильки». Після вибуху Другої світової війни втекла до Львова. Під час окупації Львова німецькими військами на поетку донесла Хомінова – економка будинку, яку Ґінчанка увічнила у творі [***] (Non omnis moriar). Зузанні дивом вдалось уникнути арешту, після чого була змушена втекти зі Львова до Варшави, а звідти до Кракова, де й переховувалась. Наприкінці 1943 або на початку 1944 року була заарештована гестапо, страчена у Кракові 1944 року. За життя поетки вийшла лише одна збірка її віршів – «Про кентаврів» (1936).
22-23 грудня Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) представить виставку “Образи Риму в офортах Піранезі”.Виставка вперше познайомить глядачів з творами найвидатнішого гравера італійського мистецтва ХVІІІ ст. Джованні Баттіста Піранезі зі збірки фонду графіки Львівської національної галереї мистецтв. На експозиції представлені офорти з відомого альбому «Види Риму» («Vedute di Roma». 1748-1778), який багаторазово перевидавався як при житті художника, так і після його смерті та приніс граверу європейську славу. «Види Риму» Піранезі – це своєрідні архітектурні капрічо, це фантазії на тему Риму. Зображаючи види міста на своїх гравюрах, художник поєднував реальність з романтичним вимислом: він змінював пропорції та перебільшував масштаби знаменитих будівель, надаючи їм більшої переконливості, міняв їхнє місцезнаходження. Створював нові, часом неможливі в реальності ракурси, в яких велична будівля постає ще більш грандіозною; додавав неіснуючі об’єкти, використовував експресію різких контрастів світла і тіні. Він наче міфологізував кожну будівлю і його Рим ставав грандіознішим, ніж він був насправді. Але при цьому художник завжди залишався точним в передачі деталей і структури зображених будівель, так що його гравюри і досі використовують як ілюстрації в академічних історіях архітектури. За героїчний пафос та дивовижну живописність його офортів, Піранезі назвуть «Рембрандтом руїн і архітектури». Кураторки: Оксана Козинкевич, Галина Райтер за участі Анни Банцекової.
22-23 грудня Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 7) представляє виставку «Українська народна вишивка із колекції Олени та Ольги Кульчицьких». На експозиції Ви зможете оглянути унікальні взірці вишивок із різних етнографічних регіонів Західної України, жіночі вишиті сорочки, які зібрала художниця, акварелі із зображенням народного одягу та фотографії.
22-23 грудня Книгарня «Книжковий Лев» (просп. Шевченка, 14) представить виставку графіки Богдани Давидюк «Спрощення і надбудови». Буквальне прочитання слів часто є повнішим поясненням того, що ж ми насправді кажемо. Або навпаки. Це якась недоречність захована в словах, з якою цікаво
22-23 грудня Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку “Реліквії єврейського світу Галичини”. Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу “Реліквії єврейського світу Галичини”, присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки “Реліквії єврейського світу Галичини” розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.
