На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.
23 березня о 16:00 і 19:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) запрошує на виступ балету «Сухішвілі». Сотня танцюристів і оркестр на одній сцені, понад тисячі яскравих і красивих костюмів, а також шість десятків ексклюзивних шабель. Національний балет Грузії «Сухішвілі» називають Восьмим чудом світу. Виступи ансамблю були признані кращим шоу на Бродвеї та в Австралії. На сцені Ла Скала завіса після концерту піднімалась 14 раз.
Цей балет – перший і єдиний фольклорний ансамбль, який виступає на підмостках славнозвісного театру «Ла Скала». Ансамблю вдалося навіть потрапити до книги рекордів Гіннеса – їх світовий рекорд перевершив досягнення знаменитого Карузо: після одного з виступів «Сухішвілі» завіса здіймалась чотирнадцять разів. Після виступу співака Карузо – одинадцять.
Шалений успіх завжди зустрічав артистів, де б їм не доводилося виступати. У період великих гастролей в місті Нью-Йорку концерт Грузинського балету був визнаний кращим шоу, показаним на Бродвеї. З часу власного дебюту і по сьогоднішній день, танцюристи з Грузії вражають публіку по всьому світу своєю дивно видовищною хореографією, вихровими обертаннями, запаморочливими стрибками, які наповнюють сцену динамічною енергією.
Чоловіки виконують танець з дивовижною точністю, а представниці прекрасної статі рухаються з грацією, гідною ангелів. Унікальний союз бравади і природної граціозності робить танцювальну програму воістину незабутньою і нічим не схожою на інші. У трупі балету налічується більше п’ятисот чоловік (танцюристи, керівництво, оркестр, техперсонал).
23 березня о 19:00 Клуб «Picasso» (вул. Зелена, 88) запрошує на Концерт гурту Epolets. Epolets – українська рок-група, створена в 2012 році в Одесі. Музиканти виконують пісні українською, англійською та російською мовами, експериментують зі стилями. Їх назвали майбутнім української рок-сцени на головному вокальному шоу країни «Х-Фактор». Платівка з багатообіцяючою назвою «Культ» – вже третя в історії існування колективу.
24 березня о 19:00 у !FESTrepublic (вул. Старознесенська, 24-26) Гурт Tik Tu презентує альбом Ulitakis. Tik Tu – це ода радості. А відстань у два роки між першим і другим альбомом музиканти пояснюють тим, що працювали в студії тільки тоді, як то було в кайф. З першого альбому Shuma інді-гурт Tik Tu вписався в урбаністичний звуковий ландшафт. Музиканти знайшли свою територію, делікатно балансуючи між так буцім і насправді, компілюючи звуки електронних і живих інструментів, залуповуючи окремі відтинки, розставляючи, де потрібно, наголоси, де потрібно, переходячи на шепіт. Shuma почала те, що утверджує Ulitakis – погойдування на хвилях внутрішнього моря під сугестивні наспіви сирен. Музиканти кажуть, що їх цікавлять експерименти зі зучанням, тому кожен трек живе своїм життям – розповідає свою історію, по-різному закручує звучання, змінює настрій – від погідно авторефлексійного, до іронічного, драйвового чи меланхолійного. На виступах пісні запрошують приєднатись до танців і вібрацій. Під час приватних прослуховувань промовляють майже інтимно, так, ніби звукова казка, насичена персонажами й сюжетними закрутами, нанизаними на голосові переливи та переспіви.
23-24 березня Культурно-мистецький центр «Дзиґа» (вул. Вірменська, 35) запрошує на виставку KNO | Kyiv Non Objective «The World of Icons». Експозиція включає роботи 31 художника з Європи, США, Австралії та України, які працюють з безпредметним мистецтвом та його сучасними напрямками. «The World of Icons» – виставка-підсумок міжнародного проекту «Icons», який відбувався весь 2018-ий рік у виставковому просторі музею М. Булгакова у Києві. Автори намагалися знайти відповіді на запитання, які ставили їм куратори: чи може існувати образ у творах безпредметного мистецтва, якщо в таких творах він постає лише у своїй до-лінгвістичній формі? Чи може нефігуративне мистецтво бути формою естетичного освоєння світу та почуттів або бути формою мислення у світі абстрактних категорій?
У виставці братимуть участь роботи художників: Дон Вуазін, Деб Ковелл, Тіберій Сільваші, Олена Домбровська, Біллі Ґрюнер, Кайл Дженкінс, Вахіда Ажарі, Бадрі Ґубіанурі, Пітер Холм, Кевін Фінклеа, Лінда Артс, Сара Кейгері, Беверлі Раутенберг, Генрієтта Вант Хуг, Лі Трінчере, Метт Фейлд, Дольф Верлінден, Іво Рінге, Міхал Мізіак, Ольга Заброн, Марінда Вандехейде, Сергій Попов, Турі Сіметі, Теймур Даімі, Іван Де Меніс, Джордж Міртенс, Вернер Віндіш, Мирослав Вайда, Річард ван дер Аа, Імке ван Дейк та Гуідо Вінклер.
23-24 березня Музей Пінзеля (пл. Митна, 2) запрошує на виставку «Апостол 1574-2019: Книга та читачі. У лютому 2019 виповнилося 445 років від дня виходу в світ першої друкованої книги України – Апостола, виданого Іваном Федоровичем у Львові цього дня 1574.
У фондах Музею староукраїнської книги Львівської Національної Галереї Мистецтв ім. Бориса Возницького зберігається один із примірників цього видання, який походить із церкви Симеона Стовпника села Лісневичі Пустомитівського району Львівської області.
До Музею кодекс потрапив з експедиції 1968 року. Він відзначається наявністю чималої кількості записів, які розкривають історію його побутування від часу створення до моменту надходження у Львівську картинну галерею (тепер – Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького).
До виставкового проекту у сакральному просторі залучено також рукописний Апостол першої третини XVII століття, переписаний із друкованого видання 1574 року. Контекст творять богослужбові книги, об’єднані спільним походженням із церкви Симеона Стовпника, зокрема Требник Митрополита Київського Петра Могили 1644 року, дві Мінеї загальні та святкові (Львів, 1638), одна з них із рукописним текстом вечірньої служби Світлого Четверга, датованої 1722, три Служебника (Львів, 1702 і 1712; Унів, 1740) і Часослов (Львів, 1692) та гравюри із зображенням апостолів зі стародруків XVII століття.
Завдяки мультимедійному пристрою на виставці відвідувачі матимуть змогу погортати Апостола, розглянути записи різних віків, збагнути його активне служіння громаді. Емігрант Іван Федорович, друкар, вже у зрілому віці прибув до Львова, десь приблизно 1572 року. Завдяки фінансовій допомозі львівських ремісників, священників він зміг заснувати першу друкарню на українських землях. Праця над Апостолом – первістком львівського книгодрукування – тривала від 25 лютого 1573 року до 15 лютого 1574 року. Багатше художнє оздоблення і трохи більший обсяг відрізняє його від московського попередника. Як самостійний видавець, Федоров мав змогу також додати до нього світський твір – автобіографічну післямову «Повість… откуду начася и како совершися друкарня сія»
23-24 березня Мистецька галерея Гері Боумена (вул. Наливайка, 18) запрошує на виставку Людмили Давиденко. Експозиція складається з робіт серії «Ризоми» та «Ізолінії». Абстрактні асоціативні роботи продовжують серію «Ризоми», техніки і авторського принципу художниці, де сплетіння ліній на полотні, наче кореневище розростається в всі можливі сторони. Водночас експонуються нові роботи циклу «Ізолінії», які продовжуючи тему зв’язків та ліній, тепер означують не лише схему «розширення», але й «рівневості» (від грец. ισος «ізо» – рівний). Полотна наче мапи тектонічних чи метеорологічних показників наповнюються ізолініями. Художниця зауважує, що процес її творчості і створення робіт – це процес «питань і відповідей», де кожна лінія є фіксованим моментом пошуку істини. Багаторівневість – ще одна шкала вимірювання такого постійного руху.
23-24 березня ТРК Victoria Gardens (вул. Кульпарківська, 226а) запрошує Виставку роботів та трансформерів. Виставка роботів та трансформерів з металу, в повну величину, що увійшла в «Книгу Рекордів України» На ній представлено більше 20 роботів із металу. Оптимус Прайм – висота якого 3,5м. Бамблбі – вага якого більше тони, справжня машина трансформер та шоу танцюючих роботів. Квитки: дорослий – 50 грн, дитячий – 40 грн. Дітям до 4-х років вхід безкоштовний.
23-24 березня Галерея сучасного сакрального мистецтва «IconArt» (вул. Вірменська, 26) запрошує на виставку Уляни Кульчицької «Покоління. Теорія». Абстрактні, згруповані на папері, комбінації як придуманий, заледве чіткий образ уявлень про покоління – про предків. Вони жили давно. Вони – далека родина. Ми їх не пам’ятаємо. Не знаємо їх. Чи то через обмежений час людини й безкомпромісну смерть, чи то через іронії долі, ми загубили із ними контакт. Але є щось, що не дозволяє втрачати відчуття рідності. Те, що постійно підживлює киснем нашу кров, яка, зрештою, і є спільним знаменником всіх поколінь. Фото, різні розповіді й історії, одяг та інші побутові речі – є таким потрібним киснем. Завдяки цьому ми дозволяємо собі припускати / фантазувати, якими були наші далекі родичі, які характери у них були…
