На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.
5 травня о 10:15 на пл. Ринок розпочнеться Веломарафон «Львівська сотка» традиційна наймасштабніша подія початку велосезону в Західній Україні. Імпреза, яка об’єднує власників гірських і шосейних велосипедів, фіксів і лігерадів. Запрошуються усі бажаючі спробувати свої сили в подоланні 100-кілометрового маршруту за 10 годин.
5 травня о 14:00 Стадіон «Арена Львів» (вул. Стрийська, 199) запрошує на Матч 30-го туру чемпіонату Української Прем`єр-ліги між НК «Верес» (Рівне) та ФК «Ворскла» (Полтава). Вартість квитків 40-70 гривень.
05 травня о 18:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представить оперу “Травіата”. Опера Д. Верді на 4 дії. Лібретто: Ф-М. Піаве. Мова виконання: мова оригіналу. Диригент-постановник – Заслужений діяч мистецтв України Михайло Дутчак. Режисер-постановник – Д. Вішілія (Італія). Художник-постановник – Народний художник України Тадей Риндзак. Художник костюмів – Заслужений художник України Оксана Зінченко. Вартість квитків 50-500 гривень.
5 травня о 19:00 Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки (вул. Городоцька, 36) представить виставу «Боженька». Вистава про політичні маніпуляції та спекуляції на релігійних почуттях. Щоб нікого не образити – дія перенесена в ліс і розгортається серед звірят. Але ніщо людське їм не чуже: домінування та експлуатація, анархізм, сексуальні субкультури, квазірелігійні переконання, численні страхи. Страх іншості, страх правди, страх пізнання, страх бути собою, страх любити. Страх змушує ховатись. Страх змушує мовчати. Однак, найкраща зброя проти страху – це сміх. Тому ми називаємо це комедією і запрошуємо сміятись разом з нами – чим голосніше, тим краще. Алегорична комедія, 16+. Тривалість – 2 години з антрактом. П’єса – Валерій Пєчєйкін ,переклад – Оксана Данчук. Режисура, сценографія – Ігор Білиць. Костюми – Олена Курдюкова. Хореографія і пластика – Нінель Збєря. Світло – Андрій Чайковський. Музика – Юрій Смірнов. Вартість квитків 80-150 гривень.
5 травня о 19:00 Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8) запрошує на Хорові медитації. Хор Cantus. Академічний хор Cantus з Ужгорода співатиме духовні твори Богдани Фроляк, Ганни Гаврилець та Джона Тавенера. «Хорові медитації» – це концерт духовної музики, інспірований композиторкою Богданою Фроляк. «Настав момент у моєму житті, коли я відчула потребу звернутися до сакральних текстів», – розповідає авторка. Твори, які прозвучать у концерті, були написані нещодавно. «Працюючи над цією музикою, думала про свій улюблений хор Cantus, один із найкращих хорів Європи. З ним мене поєднує тривала творча співпраця, і саме для нього я створила чимало музики. Дириґент хору Еміл Сокач запропонував поєднати мої твори з гімнами видатного британського композитора XX століття Джона Тавенера, автора великої кількості сакральної музики», – каже композиторка. Також у концерті прозвучить «Херувимська” української композиторки Ганни Гаврилець, ще один духовний твір на канонічний текст. Академічний камерний хор Cantus заснований 1986 року в Ужгороді. Художній керівник і дириґент – Еміл Сокач. Колектив є лауреатом міжнародних конкурсів та учасником хорових фестивалів в Угорщині, Австрії, Німеччині, Великобританії, Швейцарії, Італії, Франції та ін. У репертуарі хору – українські народні пісні, колядки та щедрівки, духовна музика українських композиторів, світова класична музика від епохи Ренесансу до сучасності, спіричуелси та джазові композиції. Виконують: Камерний хор Cantus (Ужгород).Керівник – Еміл Сокач. Ярослав Мигаль – віолончель. Вартість квитків 50-120 гривень.
6 травня о 18:00 Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7) представить Концерт тріо «Крайня хата». з новою програмою «Їду за Дунай». Виконують: Оксана Савіцька, Іванна Ткачик, Любов Фітьо. Назар Яцишин – тенор. Вартість квитків 50 гривень.
6 травня о 18:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької (просп. Свободи, 28) представить балет «Лебедине озеро». «Лебедине озеро» – переказ старовинної німецької легенди. Молодий принц Зігфрід закохується у зачаровану принцесу-лебедя Одетту. Його щира любов і вірність повинні допомогти їй позбутися від лебединого прокляття чаклуна Ротбарта і повернути людську подобу назавжди. Балет на 3 дії. Тривалість – 2 год. 30 хв. Хореографія Л. Іванова, М. Петіпа, О. Горського, П. Малхасянца. Лібрето В. Бегічева та В. Гельцера.
5-6 травня у внутрішньому дворику Ратуші (пл. Ринок) відбудетьмся XVІ етно-джазовий фестиваль «Флюгери Львова» 2018. Цього разу фестиваль запрошує своїх шанувальників на джаз, world music та old skull рок. Зі спільним проектом виступлять улюбленці «Флюгерів» «ShockolaD» і «DagaDana». «Lindblad & Friends» привезуть з Норвегії старого доброго і спокійного року. «Impressions Quartet» наповнить дворик плавними мелодіями, а «Львівська Школа Джазу та Сучасної Музики» буде презентувати молоді проекти, які творитимуть майбутнє джазового Львова. Традиційне «Прокидання» відбудеться недільного ранку 6 травня із «Піккардійською Терцією». Піккардійці представлять свої старі, улюблені слухачами, пісні та нові твори з альбому «Лети…». Також 6 травня, в неділю ввечері, на основній сцені святкування Дня Міста (пл. Ринок) «Флюгери Львова» представлять проект «Arboretum» (Польща) з прем’єрою програми «Мазури та Поділля». Вартість квитків 100-200 гривень.
5-6 травня Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20) представляє Виставку Петра Антипа «Богиня степу». Виставка є продовженням першого етапу проекту «Амазонка – богиня степу» у київському Національному музеї Тараса Шевченка (квітень, 2017). Доповнений новими живописними і скульптурними творами, циклом робіт малої пластики й графічною серією «Амазонки» (2017 – 2018), проект не лише продемонструє широкий діапазон візуально-образних форм і нові грані творчості художника, а насамперед представить її як цілісне явище. Єдність його виявляється як в суто технічних прийомах і манері зображення (монументальності, графічності, поєднанні геометрії (стереометрії в пластиці) та антропоморфності, комбінаториці форм, кольорів і світлотіньових контрастів), так і в концептуальній складовій робіт, які наче пуповиною зв’язуть різні царини мистецтва Петра Антипа. Художник звертається до колективної пам`яті й актуалізації культурних смислів, накопичуваних у надрах колективного підсвідомого впродовж століть і навіть тисячоліть. Головний «герой» проекту – міф, як один із носіїв-репрезентантів культурної пам’яті й водночас як позачасова модель, що стає джерелом індивідуальної міфотворчості художника. Йдеться про автохтонну, відому нам за античними джерелами (оповідання Геродота про Велику Скіфію), міфологічну спадщину. Так, на початку 2010-х років, наче в передчутті майбутніх подій в країні, у творчості Антипа з’являється архетип амазонки. Згодом він еволюціонує від переживання особистісної трагедії в картині «Пе́нтесілея, Ахіллес і Терсіт» (2012) до узагальненого образу володарки степу (з 2014): недарма вона – «богиня» в інтерпретації автора. У 2017 році художник повертається до індивідуального характеру й більшої інтимності, зокрема, через серію портретів і рисунків на еротичну тематику.
5-6 травня Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20). Представить виставку «Іван Проців. Малярство. Графіка». Іван Проців – представник сучасного образотворчого мистецтва, творчість якого помітною сторінкою увійшла як в історію української культури, де посідає чільне місце, так і в контекст європейської. Його мистецький доробок – це особливий світ художніх образів, діапазон звучання яких яскравий і багатогранний. Він не перестає вражати своєю духовною наснаженістю, широтою і майстерністю охоплення явищ буття, безмежністю інтерпретацій, неповторністю формально-пластичних ознак, особливою (авторською) технікою.
5-6 травня Палаці Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) триває виставка «Венеція – стан душі». Живопис, графіка, книги і декоративно-прикладне мистецтво італійських майстрів XVI-XIX ст. зі збірок найбільших музеїв України. Твори найкращих ведутистів Гварді, Белотто, Карлеваріса, Каналетто вражають рівнем майстерності. Портретна галерея захоплює глибиною характеристик, віртуозністю виконання, адже ці образи вийшли з-під пензля Паоло Веронезе, П’єтро делла Веккіо та інших.
5-6 травня Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6) представляє виставку Андрія Боярова Copy/Past. У цьому виставковому проекті Андрій Бояров вдається до практики апропріації, щоб звернути увагу на проблеми вивчення та збереження архівів митців та фотографів, які працювали у Львові у першій половині ХХ століття. «Роботи, використані у цьому проекті, – авторські. Вони належать непересічним діячам передвоєнної львівської сцени нових тоді медіа – фотографії і фільму. Серед них Яніна Мєжецка, Вітольд Ромер, Ное Лісса та Владислав Беднарчук. Незважаючи на те що рівень їхніх творів знаходився у співголоссі з тогочасними глобальними модерністичними пошуками, локально статусу «митців» вони фактично не мали, і не мають до тепер. Під визначення «аматорів» (навіть у найкращому значенні) вони також не підпадають, а найчастіше їхня освіта і професійна діяльність перебувала поза художніми аспіраціями. Я збільшую їхні праці, у порівнянні з оригіналами, але, напевно, не перебільшую – в стосунку до (не)належного тепер їм місця світових гравців у локальній історії мистецтв», – наголошує художник. Виставка COPY/PAST є частиною програми Міського медіаархіву «[роз]Архівування», що покликана популяризувати та актуалізувати проблематику архівної спадщини серед громадськості і використовувати архівні матеріали у неакадемічних формах та форматах.
5-6 травня Музей Пінзеля (пл. Митна, 2) представить виставку однієї картини: «Гуцульська богоматір» Казимира Сіхульського. Автор – один із найвідоміших художників-львів’ян польського походження, чия творчість припадає на першу половину ХХ століття й у переважній своїй більшості відображає природу, життя та звичаї жителів Гуцульщини. Захоплений художник відкривав для культурно-мистецького загалу Європи яскравий і барвистий світ української Гуцульщини, передаючи його вишуканими й експресивними засобами сецесійного малярства. Пропонований увазі відвідувачів знаменитий триптих «Гуцульська Богородиця» (1914) розкриває найвищий рівень професійної майстерності художника. Автор часто використовує форму триптиху для представлення сцен сакрального характеру, які не призначалися для розміщення у вівтарі. У серединній частині триптиху Богородиця з дитиною на руках зодягнені в барвистий гуцульський стрій. У бокових частинах дівчата-гуцулки з хрестом і глечиком. Цей триптих має ще іншу назву «Поклоніння пастушків».
