На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.
6 жовтня о 19:00 Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8) представляє Концерт «Чайковський Гала». Дириґент з Німеччини Ігор Будінштейн зіграє разом із львівським Ukrainian Festival Orchestra музику Петра Чайковського. Шлях Ігоря Будінштейна до дириґентської палички був довгим. Спочатку він навчався як скрипаль та альтист у Московській консерваторії, Університеті мистецтв у Берліні та Університеті музики у Любеку. Потім був головним альтистом Симфонічного оркестру Берліна, керував альтовою групою в оперних оркестрах Мюнхена, Гамбурга та Дрездена. І вже маючи за плечима колосальний досвід оркестранта, закінчив дириґентський факультет Берлінської вищої школи музики. Ігор Будінштейн керував оркестрами в Німеччині, Польщі, Данії, Китаї, Мексиці, Кореї, Канаді. Наразі також продовжує виступати як альтист, граючи камерну музику. Маестро завітає до Львова, щоб разом з Ukrainian Festival Orchestra зіграти твори Петра Ілліча Чайковського. На концерті звучатиме сюїта з балету «Лебедине озеро», а також симфонічна фантазія «Фатум». Цікаво, яку після прем’єри розгромили критики. У розпачі Чайковський знищив партитуру, але після смерті композитора ноти вдалося відновити по збереженим оркестровим голосам. Тема фатуму в подальшому зіграє дуже важливу роль у творчості Чайковського, а відновлений твір ще зазнає світової слави. Також та Друга симфонія, що була написана в Україні, в Кам’янці, маєтку сестри композитора.
7 жовтня Львівський державний палац естетичного виховання учнівської молоді (пл. Петрушевича, 2) представляє виставу «Тролі у пошуках радості». Ви опинитесь у дивному Мильному Королівстві та дізнаєтесь секрет створення магічної бульбашки. Разом із головними героями Тролями пройдете Чарівним Лісом, перепливете Океан та перевірете себе на сміливість. Ця вистава для тих, хто має добре серце, вірить у дива та любить сміятися й розважатися. Вартість квитків 100-230 гривень.
6-7 жовтня Книгарня «Книжковий Лев» (просп. Шевченка, 14) представить виставку графіки Богдани Давидюк «Спрощення і надбудови». Буквальне прочитання слів часто є повнішим поясненням того, що ж ми насправді кажемо. Або навпаки. Це якась недоречність захована в словах, з якою цікаво працювати.
6-7 жовтня Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20) представить виставку «Ікони риботицьких майстрів». Виставка присвячена творчості одного осередку майстрів церковного мистецтва, який знаходився у містечку Риботичі поблизу Перемишля на українській етнографічній території Надсяння (тепер — Польща). На виставці представлено понад 100 ікон цих майстрів. Риботицькі майстри були активними у 1670-ті –1750-ті рр., працюючи над оздобленням не тільки навколишніх церков, а й доволі віддалених від Риботич храмів на Лемківщині, Західній Бойківщині, Любачівщині, Закарпатті. Насьогодні територія, звідки загалом походять твори риботицьких майстрів належить до складу чотирьох держав: України, Польщі, Словаччини та Угорщини. Географія походження творів, представлених на виставці охоплює Бойківщину, Надсяння та Лемківщину. Більшість ікон експонуються вперше. Риботицькі майстри мали велику популярність серед місцевого населення і виразну упізнавану манеру малярства. В документах описів церков XVIII ст. Перемиської єпархії знаходимо часті згадки про ікони «риботицької роботи». Ці майстри мали улюблені теми та образи, які вони представляли на своїх іконах. Унікальними в українському мистецтві є ікони Різдва Христового з історією дитинства, які відомі лише за творами риботицьких майстрів. Виставка має на меті показати у чому полягає особливість ікон риботицьких майстрів, чому їхні твори були такими популярними, виявити як розвивалася діяльність осередку та розказати про українську історію Риботич.
6-7 жовтня Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представить виставку “Золота симфонія епохи”. Унікальність виставкового проекту полягає не тільки у представленні предметів з дорогоцінного металу вишуканої обробки, а і у композиційно представленій експозиції, яка відображає суспільне та духовне життя тогочасного суспільства. Презентовані експонати дають можливість творчо осмислювати продукт синтезу давніх культур народів, що населяли Причорноморські степи на межі VI-І ст. до н. е., сформували особливу культуру й зробили вагомий внесок у світове надбання, а також вирішують ряд освітніх і просвітницьких завдань, знайомлячи відвідувачів з міфологією античного світу Північного Причорномор’я.
6-7 жовтняМузей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку “Реліквії єврейського світу Галичини”. Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу “Реліквії єврейського світу Галичини”, присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки “Реліквії єврейського світу Галичини” розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.
6-7 жовтня Українське мистецтво ХХ ст. Відділ НМЛ ім. Андрея Шептицького (вул. Драгоманова, 42) представить виставку «Роман Сельський. Живопис. Графіка». Ретроспективна виставка малярства і графіки Романа Сельського з нагоди 115-ї річниці від дня народження художника. В експозиції представлено понад півсотні живописних та графічних робіт з фондових зібрань Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Виставка покликана вшанувати одного з найбільш знакових мистців та підкреслити його особливе значення для сучасної української культури, загалом, і творення обличчя львівської малярської школи 1930-х-1970-х років, зокрема. Роман Сельський (1903–1990) – видатний український живописець, графік, педагог, організатор та учасник мистецького життя Львова середини – другої половини ХХ століття. Він прагнув перебувати в епіцентрі мистецького життя, гуртував довкола себе молодь, виховував у ній вміння спостерігати, пізнавати світ та захоплюватись ним. Малярство Романа Сельського увібрало в собі прогресивні набутки мистецьких шкіл Європи (Париж, Краків), інтерпретовані на фундаменті духовної спадщини української художньої культури з її скарбницею давнього іконопису та народного мистецтва.
6-7 жовтня Палац Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) представляє виставку “Скарби династії Цін”. Унікальне зібрання артефактів минулого китайської культури та історії: авторські твори різних майстрів кінця 18 – початку 19 сторіччя. Шаблі, ритуальні кинджали, предмети релігійного призначення, вироби зі срібла, слонової кістки, цінних порід дерева та інші предмети, в яких простежуються ідеї буддизму, даосизму, конфуціанства, чисельні етнографічні традиції, події середньовічної історії, а також усієї історії правління династії Цін. Усе це має велике художнє та історичне значення. Виставка цікава не тільки художньою та естетичною складовою особистих предметів останнього китайського імператора династії Цін Пу Ї, але і його особистою історією. Пу Ї, останній імператор Китаю, який успадкував маньчжурський трон у віці двох років у 1908 році, а вже у 1924 році, після багатьох соціально-політичних змін у Китаї, був повністю відсторонений від влади, і змушений покинути Китай. Після певних політичних подій, імператор був ув’язнений урядом СРСР у 1945 році. У в’язницях радянського союзу провів 5 років, де, сподіваючись на помилування з боку Сталіна, віддав владі частину своїх фамільних дорогоцінностей. Проте це не допомогло, і у 1950 році за рішенням Сталіна Пу Ї було передано китайським комуністам, які ув’язнили імператора майже на 10 років. За ці роки частина імператорських предметів просто була прихована у різних місцях.
