На вихідні у Львові традиційно відбудеться багато театральних вистав, концертів та виставок. Пропонуємо анонс найцікавіших з них.
21 квітня о 12:00, 14:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представить виставу «Теремок». Вже багато років в репертуарі театру вистава, за відомою з дитинства казкою сприймається глядачем з радістю, як маленьке свято. Для дітей віком від 2-х років, тривалість 45 хв. Автор – С.Маршак. Переклад – М.Рильський. Режисер-постановник – О.Новохацький. Ляльки та оформлення – О.Городецької. Музика – В.Полянського. Вартість квитків 40 гивень.
21 квітня о 12:00, 14:00 Львівський академічний обласний театр ляльок (пл. Данила Галицького, 1) представить виставу «Золоторогий Олень». Маленькі глядачі під час перегляду вистави мандруватимуть у казці світом кохання і боротьби разом із чистим і прекрасним золоторогим Оленем, незвичні роги якого стануть його ж прокляттям. Дітлахи подружаться з хлопчиком Васильком, який вміє душею грати на сопілці. Віддана дружба маленького, але сміливого гуцула, врятує красеня Оленя від злого Короля, з дрібною душею і сильним військом, що хоче заполонити всю землю. Живописне панно вистави зіткане режисером С. Брижанем із образів, символів та поезії, кохання і боротьби. Вистава сповнена світлого оптимізму, вирішена в дусі фольклорної традиції, перемоги добра над злом. Художник (І. Кульчицька) створила справжній гуцульський колорит, за допомоги тканого килиму гір і водоспадів. Неймовірна та атмосферна музика краси і потворності написана композитором О. Панчишиним, супроводжуватиме наших хоробрих героїв протягом всієї вистави. Вистава «Золоторогий олень» навчить дитину розуміти художні, образні речі, допоможе познайомити дитину із фольклорним образом Карпат, розповість про красу, дружбу, любов, багатство душі і вартість золота. За поемою Дмитра Павличка. Режисер – Сергій Брижань. Художник – Інесса Кульчицька. Композитор – Остап Панчишиним. Вартість квитків 40-150 гривень.
21 квітня о 19:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представить виставу «Гамлет». Вистава «Гамлет» за твором Вільяма Шекспіра, у перекладі Юрія Андруховича. Вистава для дорослих. Вартість квитків 120 гривень.
21 квітня о 18:00 Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1) представить виставу «Назар Стодоля». Драма за одноіменним твором до 200 річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Режисер-постановник – Федір Стригун. Художники – Б. Покровецький, О. Гелитович, М. Михащук. Хормейстер – Оксана Явдошин. Танці – Олена Балаян. Художники зі світла – В. Брилинська, Т. Москалик. Асистент режисера – Таїсія Литвиненко. Помічники режисера – В’ячеслав Жуков, Михайло Рудко, Костянтин Шелест. Дія п’єси відбувається в 70-80-х роках XVII століття. «Від Богдана до Івана не було гетьмана…» Славні справи козаків лишилися в минулому. Прийшов час пристосуванства та прагнення збагачення за будь-яку ціну. Історія любові під час занепаду вічних ідеалів. Головний герой драми Хома Кичатий намагається віддати доньку заміж за багатого полковника. Цим він ламає давню клятву, дану Назарові Стодолі, що Галя – його. Як складеться їхня доля відомо с шкільних підручників. Питання в іншому – чи можлива у наш час перемога добра? У суспільстві, у власному домі, в самій людині? Чи віримо ми у покаяння грішної людини? Чи даємо ми собі право на помилку й її виправлення. Вартість 40-150 гривень.
21 квітня о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) представляє виставу «Так казав Заратустра». Спроба перенести думки Ніцше/Заратустри у сьогоднішні українські реалії; впровадити один з найвизначніших філософських творів Європи ХХ ст. в контекст української культури століття ХХІ-го. Сучасний театр в Україні мало розвивається у напрямку експериментальних пошуків та нових інтерпретацій, намагаючись створити так званий розважальний «фаст-фуд». А тому, можна сказати, що проект орієнтовано насамперед на пошук духовних джерел, драйву життя через форми слова, пластики, співу, візуального оформлення. Перший драматичний урок за текстами Кліма. Філософська концепція – Ніцше. Текстова концепція – Клім. Режисерська концепція – Володимир Кучинський. Музична концепція – Мар’яна Садовська. Візуальна концепція – Олексій Хорошко. Пластична концепція – Ольга Семьошкіна Вартість квитків 80-100 гривень.
21 квітня о 19:00 Будинок органної та камерної музики (вул. Бандери, 8) представить концерт Jacob Shaw. Відомий віолончеліст Джейкоб Шоу у Львові. Програма концерту: Camille Saint-Saëns – Allegro appassionato, Op.70 Johann Sebastian Bach – Air Gabriel Fauré – Élégie for cello and orchestra Op. 24David Popper: Hungarian Rhapsody op.68 Piotr Tchaikovsky Mélodie in E-flat Major, Op. 42, No. 3. Вартість квитків 50-300 гривень.
21 квітня о 18:00 Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7) представить концерт «Романтизм – Тут і Тепер». Прислухайтесь до себе, своїх емоцій і почуттів, пізнайте себе через музику одних з найяскравіших композиторів цієї епохи – Макса Бруха і Петра Чайковського. Скрипковий концерт Макса Бруха став «гітом» ще за його життя. І вже понад століття цей твір приваблює публіку своєю яскравістю, експресивністю і водночас легкістю сприйняття. П’ята симфонія Чайковського – це своєрідне музичне втілення питання «Бути, чи не бути?», зображення внутрішнього життя людини, часом захопленого й зворушеного, часом стурбованого, позбавленого рівноваги. Фінал симфонії – це вибух енергії й боротьби, що завершується на мажорних тонах. Виконують: Індіра Кох, скрипка (Німеччина – США) Академічний симфонічний оркестр «INSO-Львів» (Україна) Вольфганг Емануель Шмідт, диригент (Німеччина). Програма Макс Брух Концерт для скрипки та оркестру № 1 соль мінор тв. 26. Петро Чайковський Симфонія № 5 мі мінор, тв. 64.Вартість квитків 80-200 гривень.
22 квітня о 12:00, 14:00, 16:00 Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» (вул. Фредра, 6) представить виставу «Лелеченя і опудало». Казка про те, що кожен мріє літати, а для цього, як виявляється, зовсім не потрібно крил. Потрібне зовсім інше – добре серце, вірність дружбі і дуже сильно хотіти літати. Л. Лопейска, Г. Крчулова, переклад Надії Крат. Вистава для дітей від 5 років. Режисер-постановник – Євгеній Гімельфарб. Художник-постановник – Вольга Балашова. Композитор – Наталя Бурая. Вартість квитків 45 гривень.
22 квітня 2018, 12:00, 14:00, 16:00 Львівський академічний обласний театр ляльок (пл. Данила Галицького, 1) представить виставу «Знайдена Лялька». Знайдена Лялька — історія однієї Ляльки про подорож з випадково знайденими друзями – Качанчиком від яблука, стареньким китайським Телефоном, вишуканою Лампочкою і буркотливим Черевиком. Всі вони мають спільну мрію — отримати друге життя в результаті вторинної переробки. На їхньому шляху до цього є одна перешкода — створений з непосортованих відходів Сміттємонстр. Саме його має подолати кмітлива Лялька та її нові друзі. П’єса є своєрідним посібничком для найменших глядачів, який наголошує, що захист нашої планети — починається з кожного з нас. І найпростіший спосіб це робити криється в простих буденних речах таких як сортування відходів. П’єса Марта Гурин. Режисер – Ірина Ципіна.Художниця – Марічка Тіменик. Вартість квитків 35-50 гривень.
22 квітня о 12:00 і 18:00 Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1) представить виставу «За двома зайцями». Брехня править світом. Брехня лицемірна, брехня двулична. Брехня, як засіб замилювання очей, брехня, як шлях до збагачення. Брехня, як символ теперішнього часу. Брехня, як поїзд до вершин влади, як засіб обману електорату і спосіб збагачення. Така брехня згодом спричиняє революції, адже все таємне стає явним. З іншого боку – довіра. Ми віримо навіть тоді, коли брехня розвіяна, навіть тоді, коли маємо докази. Навіть тоді, коли весь світ кричить, що нас обдурили. На брехні будуються замки – вони повітряні, на брехні створюються сім’ї – вони недовговічні, з брехні складають долі – трагічні долі. Від брехні народжуються діти – нещасні діти. Брешіть і добрешетеся… Комедія. Тривалість – 120 хв. Прем’єра – 24 Лютого 2018 року. Режисер-постановник – Орест Огородник. Художник-постановник – Мирон Кипріян. Танці – Олена Балаян. Вартість квитків 40-100 гривень.
22 квітня о 19:00 Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3) представить виставу «Забави для Фауста». «Забави для Фауста» — забави вишукані та витончені, де чорно-золотий Свидригайлов бавиться з ляльками. Білий простір, що різноманітно розкривається багатьма дверима. Неторканий простір з чорним силуетом решітки. Холодний простір з палаючим вогнем. Простір, заповнений енергетичним полем Свидригайлова, що нагадує безмежність та мінливість моря та італійські пісні. «Неаполітанська затока, і нудно…» Тривалість вистави – 2:45. Режисер-постановник — Володимир Кучинський. Художник – Олександр Оверчук. Костюми – Ольга Баклан. Вартість квитків 80-100 гривень.
22 квітня о 19:00 Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки (вул. Городоцька, 36) представить виставу «Слава героям?». ХХІ століття. Україна. Госпіталь для ветеранів. Майже 70 років по Другій Світовій війні. В одній палаті двоє літніх хворих чоловіків – ветеран радянської армії та ветеран УПА. Про причини поділу на непримиренні табори, про відсутність діалогу та взаєморозуміння, про інертність мислення та ідеологічну зашореність йдеться у постановці театру. Тож чому українці не вчаться на власних помилках і чи здатні вони взагалі робити висновки з уроків власної історії? Трагікомедія за однойменною пєсою Павла Арє. Тривалість вистави – 2 години без антракту. Для повнолітніх глядачів. Режисер – Олексій Кравчук. Художник – Олексій Хорошко. Вартість квитків 50-80 гривень.
22 квітня 2018, 17:00 на стадіоні «Арена Львів» (вул. Стрийська, 199) у рамках 28-го туру чемпіонату Української Прем`єр-ліги у Львові відбудеться матч між рівненським народним клубом «Верес» та київським «Динамо».
21-22 квітня Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20). Представить виставку «Іван Проців. Малярство. Графіка». Іван Проців – представник сучасного образотворчого мистецтва, творчість якого помітною сторінкою увійшла як в історію української культури, де посідає чільне місце, так і в контекст європейської. Його мистецький доробок – це особливий світ художніх образів, діапазон звучання яких яскравий і багатогранний. Він не перестає вражати своєю духовною наснаженістю, широтою і майстерністю охоплення явищ буття, безмежністю інтерпретацій, неповторністю формально-пластичних ознак, особливою (авторською) технікою.
21-22квітня Палаці Потоцьких / Відділ Львівської галерея мистецтв. Мистецтво XIV-XVIII ст. (вул. Коперника, 15) триває виставка «Венеція – стан душі». Живопис, графіка, книги і декоративно-прикладне мистецтво італійських майстрів XVI-XIX ст. зі збірок найбільших музеїв України. Твори найкращих ведутистів Гварді, Белотто, Карлеваріса, Каналетто вражають рівнем майстерності. Портретна галерея захоплює глибиною характеристик, віртуозністю виконання, адже ці образи вийшли з-під пензля Паоло Веронезе, П’єтро делла Веккіо та інших.
21-22 квітня у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) триватиме виставка «БойчукІЗМ». На виставці представлені твори Михайла Бойчука та його учнів: Євгена Сагайдачного, Антоніни Іванової, Софії Налепинської-Бойчук, Миколи Касперовича, Миколи Федюка, Ярослави Музики, Охріма Кравченка. Михайло Бойчук прагнув створити «нове українське мистецтво», що мало б під собою багате підґрунтя, прагнув відродити його від «самого кореня». Таким початком-коренем він вбачав іконопис періоду Київської Русі та Візантії. Проте використовуючи стилістичні та техніко-технологічні прийоми тих далеких часів – його «нове» мистецтво було навдивовижу сучасним, зрозумілим пересічній людині. Його сила полягала у стилізації чи навіть дещо буквалізації певних образів, уникаючи приземленості та буденної вульгаризації.
21-22 квітня Музей етнографії та художнього промислу (просп. Свободи, 15) запрошує на виставку «Реліквії єврейського світу Галичини». Виставка з фондів Музею етнографії та художнього промислу «Реліквії єврейського світу Галичини», присвячена 85-й річниці Виставки єврейського художнього промислу. Її було розгорнуто у залах Міського промислового музею у Львові в березні 1933 р., де представили пам’ятки як із приватних колекцій, так і з синагог Галичини.Ця виставка сформувала у суспільстві розуміння необхідності створення Єврейського музею, який був урочисто відкритий роком пізніше. 1939 року музей було ліквідовано, а в лютому 1940 р. його збірку було передано Музею художнього промислу.Із початком Другої світової війни під загрозою знищення опиняється колекція Максиміліана Ґольдштейна, яку, заради збереження, Ґольдштейн передає у липні 1941 р. цьому ж музею як депозит. Таким чином у Музеї художнього промислу сформувалася найбільша і найякісніша на той час колекція юдаїки, яку після в 1951 р. успадкував Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР.Експозиція виставки «Реліквії єврейського світу Галичини» розгорнута у 5-ти музейних залах. Представлені експонати відображають сакральну атмосферу синагоги, річний цикл релігійних єврейських свят, вироби різних ремесел. Окремі зали присвячені відомому колекціонеру єврейських старожитностей Максиміліану Ґольдштейну і його колекціям екслібрисів, витинанок і графіки. Частину пам’яток свого часу було репрезентовано на виставці 1933 року, але більшість експонатів показано вперше.
21-22 квітня Музей Пінзеля (пл. Митна, 2) представить виставку однієї картини: «Гуцульська богоматір» Казимира Сіхульського. Автор – один із найвідоміших художників-львів’ян польського походження, чия творчість припадає на першу половину ХХ століття й у переважній своїй більшості відображає природу, життя та звичаї жителів Гуцульщини. Захоплений художник відкривав для культурно-мистецького загалу Європи яскравий і барвистий світ української Гуцульщини, передаючи його вишуканими й експресивними засобами сецесійного малярства. Пропонований увазі відвідувачів знаменитий триптих «Гуцульська Богородиця» (1914) розкриває найвищий рівень професійної майстерності художника. Автор часто використовує форму триптиху для представлення сцен сакрального характеру, які не призначалися для розміщення у вівтарі. У серединній частині триптиху Богородиця з дитиною на руках зодягнені в барвистий гуцульський стрій. У бокових частинах дівчата-гуцулки з хрестом і глечиком. Цей триптих має ще іншу назву «Поклоніння пастушків».
21-22 квітня кав’ярня «Штука» (вул. Котлярська, 8 (бічна вул. Шпитальної)) прелставить виставку Катерини Білетіної «Берлінські ремінісценції». Два роки тому Катерина Білетіна в товаристві митців Леоніда Багрія, Надії Шошиної та Василя Йолохова мандрувала Європою та відвідала Німеччину, Нідерланди і Австрію. Завдяки цій подорожі з’явилась серія «Берлінські ремінісценції». В експресивний манері художниця створила кілька полотен, у яких впізнаємо архітектуру Берліну та архітектоніку німецьких національних строїв, що вплинули на образний ряд серії «Берлінські ремінісценції». Полотна «Кікі» і «Відьми та всі інші» було створено для живописного конкурсу “Ars pro dono” в берлінській галереї «Грузиньяк», з якою художниця плідно співпрацює з 2015 року. Їхні сюжети – це живописні ремінісценції на казки нідерландської письменниці Анні Шмідт і мультфільми японця Хаяо Міядзакі. Експозицію доповнять жіночі портрети з особистої колекції мисткині, створені в різні роки.
