…У невеликому приміщенні з затемненими вікнами мене зустрічають манекен в червоній сукні Шахової королеви, капелюх гриба, на столі – казкові ліхтарики, на стінах – костюми в чохлах, а в кутку складені плетені з лози кулі. Це – частина реквізиту танцювального шоу «Аліса». Цю хореографічно-поетичну фантазію на тему відомої історії Льюїса Керрола, в якій взяло участь 120 танцівників та акторів, показало у Рівному мистецьке об’єднання «Едельвейс» до міжнародного дня танцю. «Аліса» від «Едельвейсу», «порвала», як зараз модно казати, глядача. Тож її покажуть іще і, вочевидь, не один раз і не лише у Рівному.
Крім танцівників «Сузір’я Едельвейс», серед персонажів постановки були рівненські журналісти, депутат міської ради, працівник митниці, ресторатор, громадські діячі, музиканти та бізнесмени. Цього вечора їх було у прямому розумінні не впізнати: вони повністю перевтілилися у героїв твору Льюїса Керрола.
Варто додати, що тема «Аліси» та її пригод, в яких переплелися фантазії, сни та реальність, останнім часом доволі популярна – на цьому ґрунті можна виплекати чимало доволі різних задумів. Реалізувала один з них керівник проекту та хореограф-постановник мистецького об’єднання «Едельвейс» Олена Присяжненко, написала сценарій та зіграла роль «Аліси» її сестра Валерія Супонькіна-Лагнюк.
Учасники шоу, які не є професійними танцівниками та акторами, були у проекті від його початку. Уперше постановку зробили так, що у ній були окремо танцювальні номери «Сузір’я Едельвейс» й окремо – відомих рівнян. «Це люди з кола нашого спілкування, які, на думку постановника, впораються зі своїми ролями, – пояснює Олена Присяжненко. – Перший раз переконати їх взяти участь у танцювальному шоу було важкувато, а далі все пішло без проблем. Усі, хто погоджується на участь у проекті, розуміють, що буде тяжко, й жоден з дистанції не зійшов».
На другий танцювальний БУМ «Едельвейс» уже поставив виставу «Лялькар», в якій учасники-не танцівники грають і танцюють разом з професіоналами.
«На постановку іде три місяці, репетиції проводимо двічі на тиждень, – продовжує Олена Присяжненко. – Щоб текст у виставі звучав ідеально, перед показом ми провели п’ять генеральних репетицій на сцені. Тож лише відсотків двадцять тексту танцюючих героїв – це запис, усе інше – онлайн».
Не усі 120 учасників шоу одночасно перебували на сцені, танцівники по кілька разів перевдягалися для наступних своїх виступів. Загалом в «Алісі» було використано близько 500 костюмів.
Бізнес-аналітик, засновник платформи взаємодій «Простір» Олександр Ковальчук грає уперше. Йому дісталася колоритна роль – Чиширського Кота. Не знаючи, що це він, нізащо не впізнаєш.
Королева в «Алісі» – працівниця Рівненської митниці Ірина Яблонська. Вона багато років танцювала в «Едельвейсі». Після одруження й народження трьох дітей пішла працювати на митницю. Та згодом пані Ірина закінчила факультет хореографії в Рівненському державному гуманітарному університеті і тепер вечорами, після роботи, займається з дітьми танцями у мистецькому об’єднанні «Едельвейс».
Студентка з Луцька Софія Ліщинська теж 12 років танцювала в «Едельвейсі», і її майбутня професія теж не пов’язана з хореографією. Дівчина настільки захопилася ідею Танцювального БУМу, що приїздила з Луцька маршруткою на усі репетиції протягом трьох місяців підготовки. Вона у виставі танцює.
Начальник управління культури міськвиконкому Рівненської міської ради Тарас Максименко грає Капелюшника. Оскільки він у Танцювальному БУМі уже вп’яте, цього разу йому дали роль складнішу – акторську і танцювальну водночас.
Вочевидь, не без зусиль останнього проект мистецького об’єднання «Едельвейс» потрапив до списку заходів Рівненської міської ради «Рівне – місто унікальних подій» й одержав з бюджету часткове фінансування. Допомагали реалізувати цей далеко недешевий у фінансовому плані захід також і спонсори. Частину витрат покрили за рахунок реалізації квитків.
Глядачі шоу продовжують ділитися в соцмережах враженнями від побаченого й обмінюватися фото та відео.
Олександра Скрипник.
Фото Сергія Шеглєватих та Олександра Харвата
